Для того, щоб існували живі організми, потрібна наявність деяких умов. Таких як вода, світло, їжа, повітря. Все, що живе на земній планеті, пристосовується до умов, що існують на його території. Розглянемо на прикладі.
Наприклад, восени у деяких тварин, як лось, вовк, лисиця, відбувається накопичення жиру, щоб пережити зиму. У них стає густішим хутро. Дехто впадає в зимню сплячку, що уповільнює їх процеси життєдіяльності. До таких тварин відносяться ведмеді, ящірки, змії, їжаки.
У водному середовищі риби призвичаїлись до своїх умов перебування. Для цього у них є зябра та плавці.
У тварин, що живуть під землею, розвинуті свої якості, які допомагають їм існувати без світла. У крота лапи розташовані в різні сторони, як лопати, щоб ними було зручніше рити землю. Його гладеньке хутро захищає від брудної землі. Недолік зору заміняє добрий нюх.
Їжак має голки, щоб захищатись від хижих тварин. Зайці міняють свій колір на білий, щоб на снігу їх було малопомітно.
Птахи не мають сечового міхура, який би заважав їм літати. Деякі птахи кожного року здійснюють перельоти на великі відстані, щоб побувати у теплих краях.
На Північному і Південному полюсі живуть не так багато тварин, які змогли пристосуватись до тамтешніх умов. Там живуть пінгвіни, кити, білі ведмеді та тюлени. Їхнє зовнішнє покриття – пух, жир чи хутро, допомагає їм виживати у холодних умовах.
Объяснение:
чесно чем смог
Лист разделён на пластинку и влагалище
Корневая система мочковатая
Цветок обычно имеет 2 цветковые чешуи, 3 тычинки и 1 пестик с двумя рыльцами
Объяснение:
Обширное семейство злаков — одно из семейств класса однодольных. Злаки отличаются от других растений этого класса рядом характерных для них признаков.
Злаки нашей страны — травянистые растения. Они имеют мочковатые корневые системы и стебли с узлами, обычно более толстыми, чем междоузлия. Стебли злаков нарастают в длину в результате делений клеток в основании каждого междоузлия. Такой рост называют вставочным.
У очень многих злаков, например у пшеницы, ржи, тимофеевки, междоузлия стебля полые, а узлы заполнены тканями. Такой стебель называют соломиной. Но у некоторых злаков (кукуруза и сахарный тростник) и междоузлия заполнены тканями.
Листья злаков, как правило, узкие, длинные, с параллельным жилкованием и длинными влагалищами. Влагалище — это широкое основание листа, имеющее вид трубки. Оно охватывает стебель выше узла, от которого отходит лист. У злаков влагалища защищают нежные делящиеся клетки, находящиеся в основаниях междоузлий. Этим злаки отличаются от растений других семейств. В месте отхождения листовой пластинки от влагалища находится пленчатый вырост — язычок. Он не позволяет воде проникнуть между стеблем и влагалищем.