Скелетні сполучні тканини включають: хрящові та кісткові тканини, які виконують, перш за все, опорну, захисну, механічну функції, а також беруть участь у мінеральному і водно-сольовому обміні організму.
Ці тканини складають клітини і міжклітинну речовину, яка переважає за об’ємом. Міжклітинна речовина має значну пружність і механічну міцність, яку забезпечують волокна (хондринові, осеїнові) та аморфний компонент (глікопротеїни, протеоглікани, неорганічні сполуки).
Хрящові тканини мають клітинні елементи — хонд-робласти і хондроцити та міжклітинну речовину, в якій розміщені хондринові волокна — колагенові або еластичні. Особливістю основного компонента міжклітинної речовини є досить високий вміст води (75 %), органічних речовин (10-15 %) та неорганічних солей (5-8 %). Органічний компонент (хондромукоїд) представлений білками, ліпідами, гліко-заміногліканами та протеогліканами і забезпечує пружність (тургор) міжклітинної речовини. Хрящові тканини не мають судин, тому за рахунок значної проникності міжклітинної речовини забезпечується дифузне поширення поживних речовин. Охрястя, яке оточує хрящі, має кровоносні судини і здійснює живлення тканини.
1) живая природа собака трава лиса неживая песок камень вода 2) березы разной высоты ,потому что они растут ,развиваются, получают питательные вещества 3) заяц быстро бегает, убегает от хищников,может добывать себе пищу И поэтому движение играет большую роль в его жизни 4)тела живой природы могут изменяться ( стареют, меняется окраска у животных) .Все живое размножается, живет, дышит,питается, умирает. А неживые тела могут оставаться такими же много лет, а могут вообще не меняться 5) вывод живая природа более разнообразная,более сложная.. Но они тесно взаимосвязаны для живых тел нужна неживая природа. Например, живые тела получают солнечную энергию,это источник тепла и света . Также живым существам необходимы воздух, вода,.
Гоминиды - род из отряда приматов, включающий ископаемых предков людей (человека умелого и человека прямостоящего) и современных людей.
Архантроп Человек прямоходящий греч.Archaios anthropos От греч.Archaios - древний + Anthropos - человек Архантроп - древнейший представитель рода Человек; предок палеоантропов. К архантропам относятся питекантропы, синантропы, антлантропы, гейдельбергский человек и др. Для архантропов характерны мощные надглазничные валики, низкие, уплощенные своды черепа. Архантропы занимались охотой и собирательством, изготовляли грубые каменные орудия. Формой социальной организации архантропов было первобытное человеческое стадо. Кроманьонец - представитель одной из групп ископаемых первых людей современного вида, живших в конце каменного века по всей Земле. Кроманьонцы имели высокий рост, большой объем мозговой коробки, широкое и короткое лицо. Ископаемые остатки кроманьонцев найдены в гроте Кро-Маньон (Франция). Социальной организацией кроманьонцев было родовое общество. Неандерталец - представитель древних ископаемых людей, живших около 40 тыс. лет назад. Неандертальцы имели небольшой рост и крупный мозг примитивного строения, грубое строение скелета. Неандертальцы жили в пещерах, охотились, изготовляли орудия, добывали и использовали огонь. Впервые ископаемые остатки неандертальцев найдены в долине Неандерталь (Германия). Палеоантроп - стадия эволюции гоминид, следующая за архантропами и предшествующая неоантропам. Питекантроп - обезьяночеловек. Остатки питекантропа впервые были найдены в раннечетвертичных отложениях острова Ява.
Скелетні сполучні тканини включають: хрящові та кісткові тканини, які виконують, перш за все, опорну, захисну, механічну функції, а також беруть участь у мінеральному і водно-сольовому обміні організму.
Ці тканини складають клітини і міжклітинну речовину, яка переважає за об’ємом. Міжклітинна речовина має значну пружність і механічну міцність, яку забезпечують волокна (хондринові, осеїнові) та аморфний компонент (глікопротеїни, протеоглікани, неорганічні сполуки).
Хрящові тканини мають клітинні елементи — хонд-робласти і хондроцити та міжклітинну речовину, в якій розміщені хондринові волокна — колагенові або еластичні. Особливістю основного компонента міжклітинної речовини є досить високий вміст води (75 %), органічних речовин (10-15 %) та неорганічних солей (5-8 %). Органічний компонент (хондромукоїд) представлений білками, ліпідами, гліко-заміногліканами та протеогліканами і забезпечує пружність (тургор) міжклітинної речовини. Хрящові тканини не мають судин, тому за рахунок значної проникності міжклітинної речовини забезпечується дифузне поширення поживних речовин. Охрястя, яке оточує хрящі, має кровоносні судини і здійснює живлення тканини.