Объяснение:
Определе́ние по́ла, или детермина́ция по́ла, — биологический процесс, в ходе которого развиваются половые характеристики организма. Большинство видов организмов имеет два пола. Иногда встречаются также гермафродиты, сочетающие признаки обоих полов. Некоторые виды имеют лишь один пол и представляют собой самок, размножающихся без оплодотворения путём партеногенеза, в ходе которого на свет появляются также исключительно самки.
Варианты механизмов определения пола[1]
Половое размножение и проявление полового диморфизма широко рас в различных таксономических группах. Для механизмов полоопределения характерно большое разнообразие, что свидетельствует о неоднократности и независимости возникновения пола в различных таксонах[2].
Во многих случаях пол определяется генетически. Генетическая детерминация пола — наиболее рас определения пола у животных и растений, пол при этом может определяться серией аллелей одного или нескольких аутосомных генов, или детерминация пола может происходить при половых хромосом с пол-определяющими генами (см. Хромосомное определение пола)[2]. При хромосомном определении пола набор половых хромосом у самцов и самок, как правило, разный из-за их гетероморфности, и пол определяется комбинациями половых хромосом: ХY, ZW, X0, Z0. В других случаях пол определяется факторами окружающей среды. Например, у всех крокодилов, некоторых ящериц, черепах, рыб и гаттерии пол зависит от температуры, при которой развивалась особь. У муравьёв, пчёл, ос и некоторых других насекомых существует ещё один механизм: пол зависит от числа хромосомных наборов. Гаплоидные самцы развиваются из неоплодотворённых яиц, а диплоидные самки — из оплодотворённых[1]. Некоторые виды не имеют константного пола и могут менять его под действием внешних стимулов. Детали некоторых механизмов определения пола ещё не полностью ясны.
Следует отличать детерминацию пола от дифференцировки пола. После детерминации пола по какому-либо из упомянутых выше механизмов запускается половая дифференцировка. Этот запуск, как правило, осуществляется главным геном — половым локусом, вслед за ним по каскадному механизму в процесс включаются остальные гены.
19 лютого відзначався Міжнародний день захисту морських ссавців. Цей день вважають днем захисту не лише китів, а й усіх морських ссавців та інших живих істот морів та океанів. Відзначають його з 1986 року, коли після 200-річного винищення китів Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на китовий промисел та торгівлю китовим м’ясом. Щороку цього дня різні природоохоронні організації проводять акції на захист китів та інших морських ссавців.
В Україні цю дату можна назвати днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які живуть у наших солоних водах.
Крім того, щорічно 4 липня у Міжнародний день дельфінів-полонених у всьому світі проходять пікети за ініціативи борців за права тварин, адже утримання дельфінів та інших морських ссавців у неволі та використання їх у мілітаристських цілях – неприпустимі.
Дельфіни відомі людині з давніх часів, але все одно залишаються для нас таємницею. Ці морські мешканці наділені високим інтелектом, силою, рухливістю, швидко і легко навчаються. Завдяки еластичній шкірі вони пересуваються до 40 км/год. Ще дельфіни можуть пірнати на глибину до 300 м без ознак кесонної хвороби, яка загрожує водолазам. А їхня здатність до ехолокації!
У Чорному морі мешкає три види дельфінів: дельфін-білобочка (Delphinus delphis), афаліна чорноморська (Tursiops truncatus) та азовка, або фоцена звичайна (Phocoena phocoena). Найбільший із них – афаліна, найменший – азовка (морська свиня, пихтун). Усі вони занесені до Червоної книги України.
Объяснение:
ответ на рисунке!
Удачи