Стабілізуючий добір проходить в тих випадках, коли фенотипові ознаки організмів оптимально відповідають умовам середовища і конкуренція відносно відсутня. Такий відбір діє у всіх популяціях, відкидаючи особин з крайнім відхиленням ознак. Наприклад, існує деяка оптимальна довжина крил для хижого птаха певних розмірів з певним життя в даному середовищі. Стабілізуючий добір буде відбирати і відкидати тих птахів, у яких розмах крил більший чи менший від оптимального. Стабілізуючий добір не сприяє еволюційним змінам, а підтримує фенотипову стабільність популяції з покоління в покоління.
Рушійний, або спрямований добір. Ця форма добору виникає у відповідь на поступові зміни умов середовища. Спрямований добір впливає на зміни фенотипів організмів існуючих в даній популяції і змінює середній фенотип в той чи інший бік. Наприклад, у результаті пристосування до існуючого життя у тварин різних неспоріднених груп виникають копальні кінцівки (вовчок, жук-гнойовик, сумчасті та плацентарні кроти тощо).
Рушійний добір приводить до еволюційних змін, впливає на популяцію таким чином, завдяки чому збільшується в ній частота нових алелей. Рушійний добір лежить в основі штучного добору, при якому вибіркове схрещування особин, що мають бажані фенотипові ознаки, підвищує частоту цих ознак в популяції.
Розриваючий або дизруптивннй добір. Ця форма добору зустрічається дуже ріко, проте вона відіграє дуже важливу роль у виникненні еволюціних перетворень. Коливання умов середовища (зміна кліматичних факторів) можуть сприяти наявності в даній популяції не одного, а двох чи кількох фенотипів. Тиск добору, що діє в самій популяції, може привести до відхилення фенотипів від середньої норми до обох крайніх меж. В результаті популяція стане розділеною на дві субпопуляції з різнимим фенотипами. Наприклад, у популяціях комах океанічних островів, де постійно віє сильний вітер, є особини без крил або з дуже добре розвиненймими крильми, які здатні протистояти здуванню, а комахи із середнім ступенем розвитку крил зникли. Отже, цей добір сприяє виникненню кількох фенотипових форм у популяції (поліморфізму), що забезпечує її пристосування до змінних умов довкілля.
Объяснение:
ответ: Есть часто и немного
Объяснение: Через каждые 2 часа поставлять организму продукт, иначе начнется потеря энергии, развитие гастрита и других заболеваний из-за недостатка пищи.
Завтрак как правило должен быть легкий. Но это только тем, кто хочет похудеть. А для нормального пищеварения завтрак должен быть сытный. Желательно без жареного. Каши на воде, пюре, курица или индейка, запеченная в духовке, бутерброды на ржаном хлебе, стакан воды, чай не крепкий. Кофе повышает кислотность и не рекомендуется соответственно людям с повышенной кислотностью желудка (а об этом они узнают от гастроэнтеролога). Далее через 2 часа перекус - овощи, салат, фрукты, хлебцы, стакан сока, воды. Потом обед, примерно как и завтрак, но уже с супом, любым. Главное не жирное мясо (свинина или домашние утки) - это плохо. Снова перекус. Полдник такой же как и завтрак. Перекус. Ужин такой же как и обед. И перед сном перекус за час до сна. Самые главные рекомендации правильного питания, как уже написано есть часто и мало, постепенно отвыкать от сладкого, от жареного, от малосольного и острого - это всё обожают бактерии в нашем кишечнике и ненавидит сам живот, т.к. он затрачивает много энергии на переваривание всего вредного, вместо того, чтобы перераспределить лишнюю энергию на физическую активность и бодрствование человека.