Одноклеточная стадия на ранних этапах жизни гидры указывает на происхождение их от древних одноклеточных животных.
И. И. Мечников разработавший теорию происхождения многоклеточных организмов от одноклеточных провел опыт с гидрой .Из одноклеточной стадии гидры (яйца) образуются две затем четыре, восемь и так далее.Такой был в далеком истории планеты.от одиночных простейших произошли группировки этих животных из двух, затем четырех, восьми и большего количества клеток. Животные с похожими группировками клето живут и сейчас
Объяснение:
Гуморальна регуляція – це різновид біологічної регуляції передається за до біологічно активних хімічних речовин, які розносяться по організму кров'ю або лімфою, а також шляхом дифузії у міжклітинній рідині.
Відмінності гуморальної регуляції від нервової:1 Носієм інформації при гуморальній регуляції є хімічна речовина, при нервовій - нервовий імпульс. 2 Передача гуморальної регуляції здійснюється током крові, лімфи, шляхом дифузії: нервової - за до нервових провідників.
3 Гуморальний сигнал поширюється повільніше (швидкість течії крові в капілярах 0,03 см/с), ніж нервовий (швидкість нервової передачі складає 120 м/с).
4 Гуморальний сигнал не має такого точного адресата (працює за принципом 'усім, усім, усім, хто відгукнеться'), як нервовий (наприклад, нервовий імпульс передається м'язу пальця). Проте ця різниця не суттєва, бо клітини мають різну чутливість до хімічних речовин. Тому хімічні речовини діють на чітко визначені клітини, а саме на ті, які здатні сприймати цю інформацію. Клітини, що володіють такою високою чутливістю до гуморального чинника, називаються клітинами-мішенями.
5 Гуморальна регуляція використовується для забезпечення реакцій, що не потребують високої швидкості і точності виконання.
6 Гуморальна регуляція, як і нервова, виконується замкнутим контуром регуляції, в якому всі його елементи пов'язані між собою (рис. 6.1). У контурі гуморальної регуляції відсутній (як самостійна структура) слідкуючий пристрій (СП), тому що його функції виконують рецептори мембрани інкреторних клітин.
7 Гуморальні фактори, які потрапляють у кров або лімфу, дифундують у міжклітинну рідину, і тому дія їх може поширюватися на близько розташовані клітини-органи, тобто їх вплив має місцевий характер. Вони також можуть мати дистантний вплив, що поширюється на клітини-мішені на відстан