Сережка— тип ботричного суцвіття з численними, дрібними, переважно одностатевими квітками, розташованими на пониклій опадній вісі[1]. Еволюційно походить від колоса і найчастіше розглядається як його різновид, рідше — як похідне китиці. Саме здатністю цього суцвіття вільно висіти обумовлена його українська назва, що вказує на зовнішню подібність із сережками-прикрасами. Сірі сережки деяких верб в побуті часто називають ко́тиками за схожість із м'яким хутром кошеняти, гілочки з такими суцвіттями у східних слов'ян є традиційною прикрасою до Вербної неділі.
Як і в усіх інших ботричних суцвіттях, послідовність розкриття квіток у сережці — від нижніх квіток до верхніх (у пониклій сережці це виглядає як зверху вниз). Оскільки ботричні суцвіття є відкритими, тобто не мають верхівкової квітки і ростуть неперервно, то під час цвітіння у деяких видів рослин можна гати помітне видовження сережок. Після цвітіння чоловічі сережки опадають відразу, а жіночі — лише після достигання насіння
1. Образование и усложнение покровной ткани от тонкого эпидермиса до пробки или корки, которая заменяет пробку при росте побега в толщину.
2.Образование специальных структур, выполняющих функцию газообмена, устьица на листе или молодой части побега там, где орган покрыт эпидермисом
3.Образование механической ткани: колленхима, волокна и склереиды.
4.Появление проводящей ткани: сосуды и ситовидные трубки, обеспечивающие перенос воды и питательных веществ по всему организму растения
5. Появление запасающей ткани, прежде всего ткани, запасающей воду.
6.Появление всасывающей ткани во всасывающей зоне корня, выполняющей функцию поглощения воды и минеральных солей.