Пищеварительные железы(связаны с пищеварительным трактом протоками): слюнные железы, печень, поджелудочная железа. какая из них относится к типу круглых червей
Белковые тела играют выдающуюся роль и в построении живой материи, и в осуществлении процессов жизнедеятельности. «Повсюду, где мы встречаем жизнь, мы находим, что она связана с каким-либо белковым телом, и повсюду, где мы встречаем какое-либо белковое тело, не находящееся в процессе разложения, мы без исключения встречаем и явления жизни» (Энгельс Ф. Анти-Дюринг. — Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд., т. 20, с 83). Почему именно белки являются важнейшим субстратом жизни? Потому, что они обладают рядом особенностей, которые несвойственны никаким другим органическим соединениям. Гигантские молекулы белков отличаются неисчерпаемым разнообразием структуры при строгой ее специфичности у данного, конкретного белка. Белкам присуща к внутримолекулярным взаимодействиям, что обеспечивает динамичность структуры их молекул, изменчивость и пластичность их формы, обратимость переходов из глобулярного состояния в фибриллярное. Обладая многоликими по химическим свойствам радикалами аминокислотных остатков в составе полипептидных цепей, белковые молекулы в целом и отдельные их части вступать в разнообразные химические и физические взаимодействия как друг с другом, так и с нуклеиновыми кислотами, полисахаридами, липидами и т. п., образуя надмолекулярные комплексы, составляющие основу субклеточных структур. Важнейшей особенностью механизма возникновения указанных комплексов является безошибочное «узнавание» их ингредиентами друг друга и протекание самого процесса ассоциации по принципу самосборки. Еще одна фундаментальная особенность, белков состоит в том, что их молекулы закономерно изменяют свою структуру под влиянием внешнего воздействия и восстанавливают исходное состояние при его снятии, причем это явление может сопрягаться с акцептированием и преобразованием энергии. И наконец, только белки обладают уникальной каталитически ускорять огромное число химических реакций, протекающих в живом веществе. Даже этот далеко не полный перечень особенностей белковых тел, отличающих их от других биоорганических соединений, свидетельствует о их важной, роли в обеспечении атрибутов жизни. Биологическая ценность белка определяется двумя факторами: аминокислотным составом и усвояемостью белка организмом человека. Организм человека обладает образовывать нужные аминокислоты из других аминокислот, которые, расщепляясь до кетокислот, синтезируются в новые аминокислоты. Однако имеется 8 аминокислот (триптофан, лейцин, изолейцин, валин, треонин, лизин, метионин, фенилаланин), которые организм человека не синтезировать, но которые входят в состав белковых веществ человека. Эти аминокислоты носят название «незаменимые», они должны поступать в организм из вне, с продуктами питания. По аминокислотному составу белки пищи можно разделить на три группы: к первой относятся белки высокой биологической ценности. Они содержат все незаменимые аминокислоты, причем в пропорциях, выгодных для человека. Это белки животного происхождения – белки яиц, коровьего молока, сыра, мяса, рыбы. Вторая группа – белки невысокой биологической ценности. Они также содержат все незаменимые аминокислоты, но в пропорциях, не выгодных для организма человека. Сюда относятся белки злаковых культур. Третья группа – белки, в которых отсутствует хотя бы одна аминокислота. Такие белки называют неполноценными.
Людина — частина природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним закономірностям. У той же час вона — істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством як людина не існує. Звідси й виникає проблема співвідношення біологічного й соціального в людині.
З точки зору сучасної науки і наукової філософії сутність людини (тобто те, що визначає її специфіку, відмінність від інших живих істот) соціальна, але необхідно визнати наявність, значення і відносну самостійність її біологічної природи. Вчені вважають, що біологічне в людині «зняте» соціальним. Це означає, що воно — це біологічне начало перетворене, значною мірою підпорядковане соціальному, але не усунуте, зберігається, утворює із соціальним діалектичну єдність.
Генетично зумовлені, передаються по спадковості анатомофізіологічні характеристики, в тому числі структура нервової системи, мозку, органів чуття. В новонародженої дитини вони від початку є людськими. Природжена можливість, здатність оволодіти мовою, мисленням, стати особистістю, реалізується лише влюдському, соціальному оточенні, у світі культури. Біологічно зумовлений ряд параметрів людського життя, наприклад, вікові етапи, тривалість життя. Але і тут вплив соціальних умов досить виразний. Природжені певні особливості нервово-психічних реакцій, темперамент, тип вищої нервової діяльності; можливо, й деякі обдарування, наприклад, музичні, математичні, - але знов-таки їх прояв, розвиток або, навпаки, гальмування залежать від соціальних умов, від навчання й виховання. Є припущення, що до деяких видів асоціальної (анти-суспільної, злочинної) поведінки «привертають» генетичні фактори, проте й тут, якщо людина психічно нормальна, не божевільна, вирішальне значення має вплив середовища, умови життя, виховання, моральна самосвідомість. Якими б не були природжені особливості нервової системи, людина, яка не страждає психічним захворюванням, здатна контролювати свою поведінку і несе за неї відповідальність.
Потреби й прагнення, які називаються вищими, — пізнавальні, моральні, естетичні, потреба в спілкуванні і т.п. — най-біологічні, соціальні за своїм походженням і змістом. Суспільно зумовлені відповідні цілі й мотиви поведінки, напрям думок, моральні принципи, світогляд, громадянські, політичні позиції і т.д.
