В разное время и в разных культурах рассматривались следующие идеи:
креационизм (жизнь была создана Творцом);самопроизвольное зарождение (самозарождение; жизнь возникала неоднократно из неживого вещества); гипотеза стационарного состояния (жизнь существовала всегда);гипотеза панспермии (жизнь занесена на Землю с других планет);биохимические гипотезы (жизнь возникла в земных условиях в ходе процессов, подчиняющихся физическим и химическим законам, т.е. в результате биохимической эволюции).
ответ
Объяснение:
Стан і зовнішній вигляд шкіри є ключем до нашого здоров'я і благополуччя. Коли шкіра здорова, вона інтенсивно функціонує з метою захисту нашого організму від бактерій та вірусів, регулює температуру і зовнішній вигляд, почувається гладенькою, неподразненою, добре зволоженою і має гарний колір. Є багато чинників — як внутрішніх, так і зовнішніх — які впливають на здоров'я шкіри і на те, як вона виглядає і почувається. Деякі з них ми не можемо змінити, але більшість можемо. Ретельний догляд за шкірою допомагає зберегти її здоровою і довше виглядати молодшими.
Внутрішні (ендогенні) чинники
Внутрішні чинники, які впливають на шкіру, включають генетику, гормони та особливі умови, такі як діабет.
Генетика
Генетичні особливості людини визначають тип її шкіри (нормальна, суха, жирна або комбінована) і впливають на її загальний стан шкіри.
Генетичне і біологічне старіння шкіри
Генетичні особливості також визначають біологічне старіння шкіри, якому властиве:
Погіршення процесу регенерації клітин та їх оновлення.
Зменшення виділень із сальних та потових залоз.
Дегенеративні процеси сполучної тканини, в результаті чого шкіра стає менш здатною зв'язувати молекули води і втрачає пружність.
Переродження еластичних волокон, що призводить до зниження еластичності шкіри.
Біологічне старіння шкіри не слід плутати з передчасним старінням шкіри, яке спричиняється зовнішніми факторами і на яке можна впливати.
Мати тримає немовля на руках
Ваші генетичні особливості визначають Ваш тип шкіри.
Обличчя білявої літньої жінки
Генетичні особливості також обумовлюють біологічне старіння шкіри.
Схильність до шкірних захворювань, таких як
атопічний дерматит, псоріаз та іхтіоз, також визначається генетично. Наприклад, у тих, хто народився з генетичною недостатністю філаґріну (білка, який міститься у шкірі), шкіра має слабку бар'єрну функцію і схильність до надмірної чутливості й атопічного дерматиту. При такій схильності шкіра легше піддається стресові та зовнішнім впливам. Тому вкрай важливо дотримуватися правильного щоденного догляду за шкірою. Детальніше читайте у статтях суха шкіра і атопічний дерматит.
Існують захворювання — такі, як діабет і ниркова недостатність, — які можуть вплинути на стан шкіри.
Жінка чухає ногу
Багато зовнішніх чинників можуть впливати на шкіру і призводити до захворювань шкіри.
Гормони
Гормони і зміни їх рівня можуть мати значний вплив на шкіру:
Гормональні зміни можуть викликати появу вугрів під час статевого дозрівання.
Під час вагітності гормони можуть сприяти збільшенню вироблення меланіну і форму гіперпігментації, відому як мелазма.
Жіночий рівень естрогену зменшується у процесі біологічного старіння і особливо після менопаузи. Естроген сприятливо діє на баланс вологи у шкірі, тому його зниження призводить до структурних змін та вікової атрофії шкіри.
Жінка дивиться у дзеркало, торкаючись підборіддя
Гормональні зміни можуть впливати на шкіру та викликати появу вугрів.
Вагітна жінка торкається живота.
Вагітність може викликати гіперпігментацію і впливати на водний баланс шкіри.
Зовнішні (екзогенні) фактори
Є багато зовнішніх факторів, які впливають на здоров'я шкіри. Ці фактори визначаються навколишнім середовищем, загальним станом здоров'я та життя, якого ми дотримуємося.
Клімат і навколишнє середовище
Ультрафіолетове випромінювання
Вільні радикали — це агресивні молекули, що відповідають за процес окислення, що спричиняє пошкодження клітин в тканинах організму. Здорова шкіра містить антиоксиданти, які захищають її, нейтралізуючи вільні радикали.
Объяснение:
в ході травлення відбувається перетворення макромолекул їжі у дрібніші молекули, зокрема, розщеплення біополімерів їжі на мономери