Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Таблица развития жизни на Земле Эра, период Продолжительность Живая природа Неживая природа, климат Архейская эра (древняя жизнь) 3,5 млрд лет Появление сине-зеленых водорослей, фотосинтез. Гетеротрофы Преобладание суши над океаном, минимальное количество кислорода в атмосфере. Протерозойская эра (ранняя жизнь) 2,7 млрд лет Появление червей, моллюсков, первых хордовых, почвообразование. Суша – каменная пустыня. Накапливание кислорода в атмосфере. Палеозойская эра включает в себя 6 периодов: 1. Кембрийский (кембрий) 535-490 млн лет Развитие живых организмов. Жаркий климат. Суша пустынна. 2. Ордовикский 490-443 млн лет Появление позвоночных. Затопление водой почти всех платформ. 3. Силурийский (силур) 443-418 млн лет Выход растений на сушу. Развитие кораллов, трилобитов. Движения земной коры с образование гор. Моря преобладают над сушей. Климат разнообразен. 4. Девонский (девон) 418-360 млн лет Появление грибов, кистеперых рыб. Образование межгорных впадин. Преобладание сухого климата. 5. Каменноугольный (карбон) 360-295 млн лет Появление первых земноводных. Опускание материков с затоплением территорий и возникновением болот. В атмосфере много кислорода и углекислого газа. 6. Пермский (пермь) 295-251 млн лет Вымирание трилобитов и большинства земноводных. Начало развития пресмыкающихся и насекомых. Вулканическая активность. Жаркий климат. Мезозойская эра включает в себя 3 периода: 1. Триасовый (триас) 251-200 млн лет Развитие голосеменных. Первые млекопитающие и костные рыбы. Вулканическая активность. Теплый и резко континентальный климат. 2. Юрский (юра) 200-145 млн лет Появление покрытосеменных. Распространение пресмыкающихся, появление первоптицы. Мягкий и теплый климат. 3. Меловой (мел) 145-60 млн лет Появление птиц, высших млекопитающих. Теплый климат с последующим похолоданием. Кайнозойская эра включает в себя 3 периода: 1. Нижнетретичный (палеоген) 65-23 млн лет Расцвет покрытосеменных. Развитие насекомых, появление лемуров и приматов. Мягкий климат с выделением климатических зон. 2. Верхнетретичный (неоген) 23-1,8 млн лет Появление древних людей. Сухой климат. 3. Четвертичный или антропоген (развитие человека) 1,8-0 млн лет Появление человека. Похолодание.
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.