Відповідь:
Міністерська Декларація про захист Чорного моря (Одеса, 1993) окреслює політичні рамки для впровадження Конвенції. Вона ґрунтується на Декларації Ріо і закликає до негайних, виважених і безперервних дій на всіх рівнях, спрямованих на захист та відтворення морського середовища і забезпечення сталого розвитку Чорного моря.
Одеська Декларація стала основою для Міжнародної програми управління довкіллям і захисту Чорного моря та розробки Стратегічного плану дій, який був підписаний у 1996 р.
Нині у рамках міжнародного співробітництва розробляються гармонізовані регіональні критерії якості довкілля, здійснюється координація національних програм зниження скидання небезпечних речовин і біогенів, впроваджується узгоджена система моніторингу морських вод. Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), яке було започатковане в 1992 р. як процес комплексної багатосторонньої співпраці, зараз стало регіональною економічною організацією.
Україна брала участь в усіх робочих групах, включаючи групу з охорони довкілля. Ця група має справу, головним чином, з проблемами довкілля Чорного моря. На її останній нараді (Софія, 14-15 вересня 1998 р.) група ухвалила рішення щодо гармонізації систем моніторингу довкілля. ЧЕС підтримує створення Чорноморського екологічного фонду і впровадження спільної системи державного контролю портів регіону.
Україна є стороною Конвенції про запобігання забрудненню морського середовища з суден (MARPOL 73/78, а з 1999 р. - МКУБ), яка визначає Чорне і Азовське моря як "спеціальний регіон". Забруднення, що надходять у Чорне море із стоку Дунаю, визначають умови стану морського довкілля. Україна бере участь у Чорноморській і Дунайській екологічних програмах і робить активний внесок у зусилля з реалізації послідовного регіонального підходу.
Створена спільна Чорноморсько-Дунайська робоча група має на меті визначити необхідний ступінь зниження кількості біогенів для поліпшення морської екосистеми.
Пояснення:
Во-первых, это наличие хитинового покрова, играющего роль наружного скелета. Его появление привело к серьезным перестройкам в организме членистоногих, в том числе утратился кожно-мускульный мешок, но появилась пучковая мускулатура, обеспечивающая активную работу специализированных свободных конечностей, которые позволяют членистоногим плавать, ползать, прыгать, бегать, летать, рыть, строить и т. д.
У членистоногих усложнилось строение органов чувств и всей нервной системы, что позволяет им с высокой эффективностью получать информацию о окружающей среде.
Кислородная задолженность, дополнительное количество кислорода, потребляемое организмом после физической работы на окисление недоокисленных продуктов обмена веществ. К. з. свидетельствует об отставании потребления кислорода во время работы от потребности в нем организма.