Відповідь:
Здатність ока до акомодації з віком слабшає. Цей процес починається відразу після народження, поступово посилюється і відчутно виявляється у зрілому віці. Ослаблення здатності до акомодації пов’язане з фізіологічною інволюцією кришталика, унаслідок чого змінюється його фізико-хімічний склад.
Кількість вологи в кришталику зменшується, він стає щільнішим, особливо в ділянці ядра (починає формуватися у 20 років, а в 40 років цей процес завершується), знижується його еластичність. До 60 років ущільнення кришталика практично закінчується.
Вікову зміну акомодації називають пресбіопією (presbyopia; від грец. presbys — старий, ops — зір) — стареча далекозорість. Пресбіопія виявляється після 40 років і характеризується віддаленням найближчої точки ясного зору далі від тієї відстані, на якій людина працює, нише тощо (більше ніж на 33 см), і пацієнт починає зазнавати труднощів при роботі на близькій відстані. При розгляданні дрібних предметів їх доводиться не наближати, а відсувати від ока все далі й далі.Ослаблення акомодаційної здатності ока у зв’язку з віком уперше вивчив Дондерс (Donders) (1860, 1888). Він склав графічну таблицю змін об’єму акомодації з віком, де на осі абсцис зазначено вікові групи, а на осі ординат — положення найближчої точки ясного зору. Вікове зменшення об’єму акомодації має вигляд правильної кривої. Приблизно в 65 років акомодаційна здатність ока наближається до нуля, і найближча точка ясного зору відсувається у нескінченність. Крім крмвоїзміни положення найближчоїточки ясного зору залежно від віку Дондерс наводить криву зміни положення найдальшої точки ясного зору (r) залежно від віку в еметропів. До 55 років вона проходить по горизонталі, а потім відхиляється донизу у зв’язку з тим, що в осіб похилого віку склерозування кришталика призводить до деякого його сплощення і формування гіперметропії.
Пояснення:
50. Онтогенез
51. Фитогормоны
52. Паренхима
53. Надкостница
54. Фагоцитоз
55. Дивергенция
56. Стебель
57. С неполным превращением
58. Кифоз
59. Транскрипция
60. Эволюция
61. Лист
62. Мантия
63. Аккомодация
64. Триплет
65. Рудименты
66. Корневище
67. Проходные рыбы
68. Ткань
69. Митоз
70. Филогенез
71. Узел
72. Двойное дыхание
73. Фильтрация
74. Комплементарность
75. Экосистема
76. Флора
77. Кочующие
78. Реабсорбция
79. Мейоз
80. Норма реакции
81. Антеридии
82. Осёдлые
83. Гиподинамия
84. Кроссинговер
85. Фенотип
86. Орган
87. Выводковые
88. Иммунитет
89. Трансляция
90. Идиоадаптация
91. Гетеротрофы
92. Гомойотермия
93. Атлант
94. Прокариоты
95. Искусственный
96. Плод
97. Первозвери
98. Аксис
99. Эукариоты
100. Модификации
1. Опорная функция (опора растения), проводящая функция (проводит питательные вещества и воду), запасающая функция (западает питательные вещества), вегетативное размножение (бесполое размножение), связь корня и листьев, фотосинтез.
2. По сосудам расположеным к центру стебля.
3. Рост стебля в длину происходит за счёт верхушечного роста, а рост стебля в толщину происходит за счет деления клеток камбия.
4. Корка, кора, луб, камбий, древесина, сердцевина, годичные кольца.
5. Функция механической ткани - это опорная ткань, на неё опирается растение во время ветра, урагана и т.д.