Существует три вида расположения листьев на стебле: очередное, супротивное и мутовчатое. Очередным называется расположение листьев на стебле по одному поочерёдно. Такой вид расположения листьев можно встретить у берёзы либо дуба. Супротивным называется расположение листьев парами, друг против друга.
Очерёдное листорасположение - листья растут по одному в узле и располагаются на стебле поочередно по спирали. Супроти́вное — листья растут по два в узле — один лист против другого. Муто́вчатое — листья располагаются по три и более на каждом узле стебля — мутовке.
Для того, чтобы иметь оптимальный доступ к свету, листья на стебле располагаются в определённом порядке. Это называется листорасположением. Обычно листорасположение описывается при следующих терминов:
1. Очерёдное листорасположение - листья растут по одному в узле и располагаются на стебле поочередно по спирали.
2. Супроти́вное — листья растут по два в узле — один лист против другого.
3. Муто́вчатое — листья располагаются по три и более на каждом узле стебля — мутовке.
4. Розе́точное — листья, расположенные в розетке.
Итог: бывает очередное, мутовчатое, супротивное.
Фото очередное, супротивное, и мутовчатое.
всем
Объяснение:
Гриби і тварини є царствами живої природи, нарівні з:
рослинами;
бактеріями;
вірусами.
Гриби і тварини мають кілька спільних рис, але тих, які розвели їх по різних таксонам, набагато більше.
Гриби вважаються ядерними, багатоклітинними організмами. Основою кожного індивідуума є міцелій, іншими словами – грибниця. Це вегетативний орган. Він складається з тонких ниточок або шнурів – гіфів.
Завдяки їм, міцелій широко розростається в ґрунті або іншому субстраті. Його щільність може досягати 35 лінійних км на 1 грам ґрунту. Для гіфів характерний верхівковий ріст.
Завдяки грибниці відбувається всмоктування грибом поживних речовин осмотичним шляхом.
У грибниці нижчих грибів, наприклад – мукора, немає перегородок між клітинами. Орган стає подібним гігантській багатоядерній, хитро сплетеній, клітці. Зовнішній вигляд і рівень диференціації міцелію є одним з основних аргументів систематики грибів.
Частина міцелію розташована на ґрунті. Вона стає плацдармом для формування органів розмноження і кріплення плодового тіла. Його утворюють пеньок і капелюшок. Лише сморчки да трюфеля не мають плодового тіла. За будовою капелюшки гриби ділять на трубчасті і пластинчасті.
Представники царства можуть розмножуватися трьома вегетативним, статевим і безстатевим. Вегетативне розмноження забезпечує міцелій. Частина, відокремлена від загального клубка гифів, здатна забезпечити існування нового організму.
Дріжджові гриби розмножуються шляхом брунькування – відшнуровування бруньків-виростів, що з’явилися на грибниці.
Безстатеве розмноження забезпечене спорами. Вони з’являються в спорангії, що утворилися на нитках-гіфах, або кондії, що знаходиться в плодовому тілі. Спори вищих грибів легкі і малі, тому можуть поширюватися комахами, тваринами і навіть краплями дощу. Спори нижчих представників царства, що живуть у водному середовищі, мають джгутики, за до яких пересуваються, сприяючи розселенню виду.
Пророслі поруч дві спори і первинний міцелій стають передісторією для статевого розмноження – обміну генетичною інформацією, утворення дикаріотічної зиготи і отримання з її до різної кількості, характерного для різних видів, гаплоїдних спор.
Гриби являються осмотрофними гетеротрофами.
Органічні речовини самостійно вони продукувати не в змозі. Тому вони виділяють ферменти, що розщеплюють ту органіку, яка потрапила в ґрунт, а потім всмоктують цей поживні розчин за до грибниці. При цьому виділяється сечовина. Такі гриби називаються сапрофіти.
Крім них, царство Грибів багате на паразитів, що поселяються на рослинних або тварин індивідуумах, і сімбіотів, що утворюють лишайники.
Тварини – це ядерні багатоклітинні істоти.
У царство увійшло 35 типів організмів, серед яких хордові і кишковопорожнинні, губки і туніцинові оболочники.
Характерною особливістю тварин є гетеротрофність – нездатність самостійно виробляти органічні сполуки. За цією ознакою тварини поділені на м’ясоїдних, рослиноїдних, всеїдних і паразитів.
Переважна більшість тварин ведуть активний б життя або, у всякому разі, здатні пересуватися самостійно. Для переважної кількості представників характерна оогамія, розмноження, при якому зливається яйцеклітина із сперматозоїдом або спермієм. Організми тварин диференційовані на тканини і органи, які розвинулися з 2-3 зародкових листків. Індивідуальний розвиток представника виду на стадії ембріона повторює шлях, який пройшов весь тип.
аденином
Объяснение:
потому что у аденинах есть функиции который есть в Днк