Ракоподібні (Crustacea) — підтип тварин типу Членистоногі, які мають зчленований, схожий на шкарлупу скелет, який слугує їм як каркас для м'язів та інших внутрішніх органів, так і захистом від ушкоджень та ворогів. Підтип містить більше 67 тисяч видів тварин, які живуть переважно у морських і прісних водоймах, хоча низка видів мешкає на суходолі.[1] Традиційно підтип поділяють на дві умовні групи:
Нижчі ракоподібні звичайно живуть у товщі води і входять до складу планктону. Вони мають важливе значення у біосфері — є солідною частиною харчового раціону багатьох риб і китоподібних. Серед них є також види-паразити (наприклад, Cymothoa exigua). Сюди належать представники більшості класів ракоподібних.
Вищі ракоподібні — окремий клас ракоподібних, також мешканці морських і прісних водойм. На суші з цього класу живуть тільки стоноги та деякі раки (краб кокосовий). Річкові раки, краби, омари використовуються людиною в їжу. Крім того, багато раків (некрофаги) мають санітарне значення, бо звільняють водойми від трупів тварин.
Наука, що вивчає ракоподібних — карцинологія
Определите в каких органах растений протекает нисходящий и восходящий ток веществ?
• Восходящий ток веществ начинается в корне, в зоне всасывания, по ксилеме (по сосудам) по стеблю минеральные соли и вода транспортируются к листьям. на рисунке восходящий ток отмечен синими стрелками.
• После реакций фотосинтеза образовавшиеся в листьях органические вещества спускаются вниз по стеблю, что является нисходящим током, по флоэме (по ситовидным трубкам), оди движутся к корню растения, где запасаются специальными пластинами - лейкопластами. На рисунке нисходящий ток отмечен красными стрелками.
эта рыбка называлась Гамбузия.