Класифікація мутацій
З нижчеперелічених в класифікації змін генетичного матеріалу перші чотири носять достатньо строгий характер і мають універсальне значення. Кожний з підходів у цих класифікацій відображає деяку суттєву сторону виникнення або прояву мутацій у будь-яких організмів: еукаріот, прокаріот і їх вірусів.
Отже, існують такі типи класифікацій мутацій:
1. За характером зміни генома:
Геномні мутації – зміна числа хромосом.
Хромосомні мутації, або хромосомні перебудови, – зміна структури хромосом.
Генні мутації – зміни генів.
2. За проявом в гетерозиготі:
Домінантні мутації.
Рецесивні мутації.
3. За відхиленням від норми, або так званого дикого типу:
Прямі мутації.
Реверсії.
4. Залежно від причин, що викликають мутації:
Спонтанні, які виникають без видимої причини, тобто без яких-небудь індукуючих впливів із сторони експериментатора.
Індуковані мутації.
Існують і більш поодинокі підходи до класифікації мутацій:
5. За локалізацією в клітині:
Ядерні.
Цитоплазматичні. У цьому випадку звичайно мають на увазі мутації неядерних генів.
6. За відношенням до можливості успадкування:
Генеративні, які проходять у статевих клітинах і передаються наступним поколінням організмів.
Соматичні, які проходять у соматичних клітинах і успадковуються тільки дочірніми клітинами, які утворились шляхом мітозу.
Ймовірно, два останніх класифікації мутацій можна застосовувати тільки до еукаріот, а мутації, які ми розглянули, з точки зору їх виникнення в соматичних чи статевих клітинах мають відношення тільки до багатоклітинних еукаріот.
Досить часто мутації класифікують по їх фенотиповому прояву, тобто залежно від ознаки, яка змінюється. Тоді розглядають мутації летальні, морфологічні, біохімічні, поведінкові, чутливості або стійкості до шкідливих агентів тощо.
В загальному, можна сказати, що мутації – це спадкові зміни генетичного матеріалу. В першу чергу, це відноситься до генних мутацій.
Пагін – вегетативний орган, який унаслідок галуження утворює надземну систему і забезпечує життя рослини у повітряному середовищі. На відміну від кореня, пагін має стебло, бруньки, листки. Стебло є віссю пагона і воно здійснює пересування речовин по стеблу та зв'язок між частинами рослини. Стебло утримує на собі листки, основними функціями яких є фотосинтез, транспірація та газообмін. Завдяки брунькам пагін галузиться й утворює систему пагонів, збільшуючи площу живлення рослин. У більшості рослин на стеблі добре помітні вузли й міжвузля. Вузлом називають ділянку стебла, де прикріплюється листок чи листки. У квіткових рослин, крім листків, вузли можуть нести пазушні бруньки, які утворюються в листкових пазухах. Листковою пазухою називають кут між листком і стеблом. Міжвузля – це ділянка між двома сусідніми вузлами. Звичайно пагін має кілька вузлів і міжвузль. Таке повторювання відрізків пагона, що мають однойменні органи, називають метамерією.