Головни́й мо́зок (лат. cerebrum; також лат. encephalon від дав.-гр. ἐγκέφαλος — «усередині голови») — головний відділ центральної нервової системи (невраксису) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі. Також головний мозок зустрічається у багатьох безхребетних тварин з різним типом нервової системи. Процес еволюційного формування головного мозку має назву «цефалізація».
Мозок складається з різних типів нейронів, які формують сіру речовину мозку (кора та ядра). Їхні відростки (аксони та дендрити) утворюють білу речовину. Біла та сіра речовини, а також нейроглія, формують нервову тканину, з якої, в тому числі, утворений і головний мозок. Нейрони мозку комунікують між собою та з нейронами інших відділів нервової системи завдяки універсальним нервовим зв'язкам — синапсам.
Структури мозку відповідають за виконання найрізноманітніших задач: від контролю вітальних (життєвих) функцій до вищої психічної діяльності.
Объяснение:
Загальні тенденції в прогресивному еволюційному розвитку головного мозку хребетних в ряду від риб до ссавців проявляються в наступному: збільшення загального обсягу мозку, особливо переднього, і диференціювання вищих мозкових центрів, що забезпечують узгоджену роботу органів, всього організму і складного поведінки. У передньому мозку, його півкулях, розвивається кора, де зосереджені вищі центри, що регулюють узгоджене функціонування організму і забезпечує його складну поведінку.
У риб передній мозок розвинений менше середнього. Основну масу переднього мозку становлять смугасті тіла (сіра речовина - тіла нейронів). Найбільші розділи головного мозку у риб: середній мозок, мозочок і довгастий мозок. Гарний розвиток стовбурових відділів головного мозку свідчить про чільну роль безумовних рефлексів в поведінці риб.
Подробнее - на -
1.Из главного побега формируются боковые побеги, или побеги второго порядка, а при повторении ветвления — третьего порядка и т. д.
2.разделение тела организмов на повторяющиеся вдоль продольной оси схожие между собой сегменты, так называемые метамеры.
3. -
4.Листья располагаются на стебле в определённом порядке, в соответствии с типом листорасположения, а участок стебля на уровне отхождения листа называется узлом.
5. Укоро́ченный побе́г, или брахибла́ст, — побег, для стебля которого характерны слабо выраженные междоузлия (крайне незначительные расстояния между соседними узлами).
6.образовательная ткань в стеблях и корнях преимущественно двудольных и голосеменных растений, дающая начало вторичным проводящим тканям и обеспечивающая их прирост в толщину.
7. Годовое кольцо - слой прироста древесины, образующийся за один сезон