1.Кольчатые черви имеют множество при для жизни в земле, где они и живут, а круглые черви — это в основном разнообразные паразиты. Круглые черви относятся к первичнополостным, а круглые — к целомическим
2.оба класса относятся к Типу Кольчатые черви: двусторонне-симметричные черви, имеющие вторичную полость тела и разделенное на сегменты (кольца) тело. В теле выделяют головной (головная лопасть), туловищный и хвостовой (анальная лопасть) отделы.
имеют кровеносную систему замкнутого типа
дыхательной системы нет
пищеварительная система: есть
нервная система : окологлоточное нервное кольцо
3.При наступлении неблагоприятных условий некоторые кольчатые черви входят в период диапаузы. Они уползают на глубину, сворачиваются в клубочек, выделяют много слизи и образуют капсулу. Кольчецы, обитающие в холодном климате впадают в анабиоз
4.При наступлении неблагоприятных условий некоторые кольчатые черви входят в период диапаузы. Они уползают на глубину, сворачиваются в клубочек, выделяют много слизи и образуют капсулу. Кольчецы, обитающие в холодном климате впадают в анабиоз
5.Защитная
6.появляются в процессе эволюции сердце .есть легкие, или жабры
тело не имеет членистое строение как у червей.
7.Для моллюсков характерны лёгкие и жабры.
Жабры у водных моллюсков (Класс двудольные, головоногие и некоторые представители класса брюхоногие), а лёгкие - у тех, которые живут не в воде. (Брюхоногие)
8.Двустворчатые моллюски - ведут малоподвижный, а чаще вообще прикреплённый образ жизни. Их тело защищено раковиной, которая состоит из двух частей между которыми есть небольшая (иногда большая) щель, сквозь которую и происходит всё взаимодействие с окружающим миром. Питаются за счёт отфильтрованных из воды веществ и организмов. Брюхоногие моллюски - чаще встречаются в водной среде, хотя существуют и виды, которые живут в наземно-воздушной среде и дышат при легких. Передвигаются по дну водоемов при ноги, которая у них выделяет слизь и совершает волнообразные движения. Не могут питаться твёрдой пищей, поскольку их глотка проходит через нервные головные узлы.
ПЛІД - це генеративний орган квіткових рослин, який утворюється після процесів запліднення (видозмінена у процесі запліднення квітка).
Кількість плодів залежить від кількості маточок у квітці.
Кількість насіння в плодах залежить від кількості насінних зачатків у зав'язі маточки.
Значення плоду:
• слугує для поширення;
• захищає насінини від несприятливих впливів довкілля.
Різноманітність плодів пов'язана з різними поширення рослин.
БУДОВА ПЛОДУ.
До рослини плід кріпиться за до плодоніжки.
Плід складається з однієї чи кількох насінин, оточених стінкою плода – оплоднем, або перикарпієм (від грец. пери - біля, навколо і карпос - плід).
Оплодень, або перикарпій, складається з трьох шарів:
• зовнішнього – екзокарпію;
• середнього – мезокарпію;
• внутрішнього - ендокарпію.
Стінка плода утворюється насамперед зі стінок зав'язі (плоди вишні, персика, сливи). У формуванні стінки плода можуть брати участь й інші частини квітки: квітколоже, основи тичинок, чашолистків і пелюсток (плоди яблуні, суниць, помідорів).
Ознаки класифікації плодів:
1) за розвитком із простої маточки (прості) або складної маточки (складні);
2) за будовою стінки (сухі або соковиті);
3) за кількістю насінин у плоді (однонасінні або багатонасінні);
4) за здатністю розкриватися (розкривні) або розпадатися (нерозкривні).
Плід з квітки з одною простою маточкою: біб, горішок, зернівка, кістянка.
Плід з кількома плодиками з квітки з кількома простими маточками: багатолистянка (іорлики, калюжниця), багатогорішок (жовтець, суниця, шипшина), багатокістянка (ожина, малина).
Плід з квітки зі складною маточкою: коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка, горіх крилатка, сім'янка, кістянка.
Супліддя – щільне зібрання плодів, що утворились з окремої квітки суцвіття та зрослися між собою (шовковиця, ананас, буряк, інжир).
Плоди за кількістю насінин: однонасінні (горіх, крилатка, сім'янка, кістянка) та багатонасінні (коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка).
Особливості будови шарів оплодня (стінки плоду) зумовлюють різноманітність плодів.
СОКОВИТІ ПЛОДИ.
Стінка дозрілого плода залишається соковитою і може містити цукри, що надають плоду солодкого смаку.
Кістянка (однонасінна, з простої маточки)
Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку
Вишня, слива, абрикос, персик, алича, черешня, мигдаль, кокосова пальма
Кістянка (багатонасінна, зі складної маточки)
Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку
Калина, бузина, крушина
Шкірястий зовнішній, соковитий середній шар плода, внутрішній ущільнений
Лимон, апельсин, мандарин
СУХІ ПЛОДИ.
Під час дозрівання стінка плода висихає, і вміст води в ній значно зменшується (всі шари шкірясті або дерев'янисті і щільно зростаються між собою).
Сухі плоди за особливістю його відкриття:
• розкривні плоди переважно багатонасінні (біб, стручок, стручечок, коробочка);
• нерозкривні містять здебільшого лише одну насінину (горіх, сім'янка, зернівка).
Сухі плоди: багатолистянка, багатогорішок, листянка, біб, стручок, стручечок, сім'янка, зернівка, горіх, коробочка тощо.