Після того як з'явилися й оперилися пташенята, птахи починяють готуватися до зимівлі. У деяких птахів ця підготовка починається задовго до приходу холодів - у самому розпалі сонячного спекотного літа. Зима страшна для птахів тим, що земля замерзає й покривається снігом, а отже, їжу (особливо комах) у цю пору року буде дуже важко знайти. Узимку простіше тим птахам, які можуть живитися не тільки комахами, але й насінням, якодами, а також можуть збирати крихти. Чимало з них нікуди не летять узимку, тому їх називають осілими (горобці, сороки). Інші птахи в пошуках їжі переміщаються недалеко, у сусідні регіони, - їх називають перелітними. Усі інші птахи (приблизно третя частина) перед настанням холодів відлітають на південь - це сезонний переліт, або міграція. Із приходом весни перелітні птахи повертаються на батьківщину, щоб розмножуватися й виводити пташенят.
Як же дізнаються перелітні птахи, що настав час збиратися в дорогу? Зміни температури тут часто не відіграють жлдної ролі, адже деякі птахи починають збиратися в дорогу ще на початку серпня. Головним механізмом, що включає підготовку до переліту, є зміна тривалості дня (наприкінці літа й восени дні стають коротшими).
Перельоти завжди пов'язані із труднощами, часто - з небезпеками, адже у важких перельотах гине чимало птахів.
Різні види птахів під час міграції долають різну відстань: від 40 до 1000 км на добу.
В Молдове перекрещиваются противоположные климатические влияния, разные ее районы имеют неодинаковую геологическую историю, по соседству — в Карпатах и Средиземноморье — расположены активные центры формирования растительных видов. Все это привело к созданию богатой, разнообразной и смешанной по составу флоры. В. В. Докучаев писал, что в Бессарабии встречаются рядом растения, типичные для западноевропейского, умеренно влажного в умеренно теплого климата, такие, как дикая черешня, грецкий орех и особенно бук, и представители континентального сухого климата — ковыли, типчак, степная вишня, терновник.Список высших растений Молдовы, по последним данным, насчитывает 1540 видов, относящихся к 550 родам и 101 семейству. Это очень много для такой сравнительно небольшой территории. Количественно преобладают виды палеарктические, но много и представителей европейской флоры. Среди них редкие в СССР субсредиземноморские растения составляют 17% списка, и ученые все время открывают новые интересные виды.Молдова находится в двух природных зонах: лесостепной и степной. Однако естественная растительность сохранилась лишь отдельными пятнами. Остальная территория настолько изменена деятельностью человека, что ученым приходится восстанавливать картину прежней растительности по различным косвенным признакам. Леса, например, сохранились в виде 800 отдельных массивов и участков на площади 290 тыс. га, что составляет, судя по почвам, немногим более четверти их былого пространства.На севере Молдовы широким полукольцом раскинулась лесостепь. В она состояла из крупных участков дубовых или дубово-грабовых лесов, разделенных луговыми степями с богатым и разнообразным травяным покровом. Хорошо сохранился участок северомолдавского леса в урочище Фетешты Единецкого лесхоза.