Постембріональний розвиток (від лат. post — після і грецького έμβρυο — зародок) або ж післязародковий розвиток — період індивідуального розвитку (онтогенезу) організму, що починається після зародкового розвитку виходом зародка з яйцевих або зародкових оболонок і закінчується статевим дозріванням і припиненням росту.
Розрізняють два види постембріонального розвитку: прямий, коли виходить організм, подібний до дорослого наприклад у птахів, ссавців, і непрямий — утворюється личинка, яка перетворюється безпосередньо на дорослу особину або через метаморфоз як наприклад у комах.
Постембріональний розвиток характеризується рядом пристосувань, необхідних для захисту від ворогів, активного добування їжі тощо, які іноді зберігаються протягом усього життя або тільки під час постембріонального розвитку — так звані провізорні органи. В постембріональному періоді організм веде самостійний іб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо.
Объяснение:
вроде бы так
Объяснение:
В современном мире нередко происходят катастрофы, стихийные бедствия. В обыденную жизнь врываются терроризм и насилие. Это экстремальные ситуации, вызывающие у любого человека острые эмоциональные переживания. В первую очередь к ним можно отнести ужас и панику, страх и отчаяние. Нередко подобные переживания достигают такой силы, что препятствуют правильному восприятию человеком окружающей действительности. Ему становится трудно принимать верные решения, чтобы найти выход из сложившейся ситуации.