Основні фактори середовища передусім (принаймні для наземних угруповань) характеризуються зональністю в розподілі температур та опадів по земній кулі. Як відомо, результатом цього є природні зони, що змінюють одна одну в міру віддалення від екватора.
Важлива також довготна провінціальність яка, зумовлює ступінь континентальності клімату. Велике ускладнення в ідеальну картину вносять, звичайно, гірські кряжі, співвідношення площ суші і морів тощо. В горах також виражена зональність, яку звичайно називають висотною поясністю.
У південних горах у найзагальнішому вигляді іноді можна виявити аналогію висотних поясів з широтними зонами, хоч ці аналогії все таки досить обмежені принципово різною сезонністю таких факторів, як режим освітленості, температур, а іноді й вологості.
На загальному тлі зональних змін факторів середовища проявляються також так звані екстразональні та інтразональні впливи, зумовлені наявністю гірських підвищень, міжгірних улоговин, заболочених низин, різною експозицією схилів тощо.
Таким чином зональними називають біоценози, характерні для даної зони, тобто, які займають плакори.
Объяснение:
Біоценоз – сукупність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що заселяють певну ділянку суші або водоймища (біотоп). Всі вони пов’язані як між собою, так і з абіотичними факторами середовища. Біоценоз – це динамічна, здатна до саморегуляції система, компоненти якої (продуценти, редуценти і консументи) взаємозалежать один від одного. В біоценозі виділяють: зооценоз (сукупність тварин), фітоценоз (сукупність рослин), мікоценоз (сукупність грибів), мікроценоз (сукупність мікробів).
В биогеоценозе различные виды вступают между собой в пищевые и территориальные связи, конкурируют между собой. Большинство разных видов, составляющих биогеоценоз, имеют разные требования к условиям среды. Это снижает конкуренцию между ними. Например, у растений есть разные жизненные формы, ярусность, разное развитие в течение года, то есть у них разные требования к теплу, влаге, свету и др.).Однако именно растения дают начало этому круговороту, преобразуя солнечную энергию в энергию химических связей органических веществ. С другой стороны, если бы организмы-гетеротрофы не существовали и в конечном итоге не разрушали органику, то растения бы вскоре истощили запас необходимых им минеральных веществ и не смогли бы существовать далее. Таким образом, гетеротрофы обеспечивают условия жизни для растений.
Растения оказывают влияние на неживую природы. Они пополняют атмосферу кислородом, влияют на климат, водный режим, участвуют в образовании почвы, создают органику.
Растения играют важнейшую роль в жизни человека. Они используются как пища, корм для домашних животных, в различных производствах, очищают воздух городов.