При недостатке кислорода возникает асфиксия, органам недостаточно кислорода, происходит переизбыток углекислого газа. Последствие - летальный исход. Может случиться гипоксия мозга, а впоследствии инсульт.
Еволюція травлення Травна система формується спочатку як трубка. У одноклітинних організмів процеси травлення відбуваються в цитоплазмі клітини або у вакуолі, а у деяких із них, наприклад, у інфузорії туфельки, виникають зачатки травної трубки у вигляді ротової заглибини, глотки тощо. Відособлення кишкової трубки стало досконалішою системою порівняно з клітинним травленням. Кишкова трубка є похідною ентодерми. У кишковопорожнинних на одному кінці тіла є заглибина для приймання їжі і видалення неперетравлених її решток. Від травної порожнини відходять до тканин сліпі вирости, через які поживні речовини досягають клітин. Такою є будова кишки у нижчих червів. У вищих червів є вже відхідник. Крім того, у них з мезодерми утворюються м’язи і кровоносні судини. Значно складнішою є травна система у головоногих молюсків (восьминіг, кальмар). У багатьох безхребетних (комахи, ракоподібні, головоногі молюски) є добре розвинені і складно побудовані щелепи, слинні залози, а в просвіт кишки відкриваються протоки печінки і підшлункової залози. У хордових уся кишкова трубка походить з ентодерми. З ектодерми виникають лише органи початкового і кінцевого відділів. Глотка у всіх тварин розміщена між ротовою порожниною і стравоходом. У наземних тварин із появою легеневого дихання через неї крім їжі проходить і повітря. Стравохід сполучає глотку зі шлунком, у птахів він формує воло для попереднього розмочування їжі. Шлунок є розширеною частиною кишки. У багатьох риб його немає. У амфібій і рептилій є чітка диференціація між стравоходом і шлунком. Птахи мають залозистий і м’язовий шлунок. У ссавців шлунок відрізняється не лише за формою, а й за розподілом епітелію. Шлунок китоподібних і жуйних розділений на камери. У кишках виникають пристосування для збільшення всмоктувальної поверхні. По всій довжині стінка травної трубки складається з кількох шарів (слизового, м’язового і серозного) і здійснює секреторну, рухову та всмоктувальну функції. Види травлення Травлення класифікують за походженням травних ферментів: аутолітичне – забезпечується ферментами харчових продуктів, симбіонт не бактеріями і найпростішими, які живуть в організмі споживача їжі і власне – ферментами, що синтезуються в органах травлення. За місцем, де відбувається травлення, виділяють внутрішньоклітинне травлення, пов’язане з гідролізом поживних часточок лізосомними ферментами всередині клітини, позаклітинне (порожнинне) – гідроліз харчових часточок відбувається у порожнині травної системи і мембранне, також позаклітинне, яке відбувається на поверхневій мембрані мікро ворсинок ентероцитів кишок і здійснюється ферментами, фіксованими на цій мембрані. Крім того, існує ще зовнішнє, або екстракорпоральне травлення, яке відбувається за межами організму споживача їжі.
1.По этому признаку различают следующие типы жизненных форм: фанерофиты (почки расположены высоко над землёй) – деревья и крупныекустарники; 2) хамефиты (почки расположены сравнительно невысоко над землёй) – небольшие кустарники, кустарнички и полукустарники; 3) гемикриптофиты (почки расположены вблизи поверхности земли) – большинство многолетних трав; 4) криптофиты (почки закладываются под землёй – на корневищах, клубнях, луковицах или под водой – у водных растений); 5) терофиты (не образующие почек возобновления) – однолетники. 3.Однолетники полностью проходят свой жизненный цикл за один сезон, в течение которого они вырастают из семян, цветут и после цветения и плодоношения отмирают. У яровых однолетников семена прорастают весной, и в это же лето растения после плодоношения отмирают. У озимых однолетников семена прорастают осенью, растения зимуют обычно в виде укороченного побега с розеткой прикорневых листьев, а в следующем году цветут, плодоносят и отмирают.
При недостатке кислорода возникает асфиксия, органам недостаточно кислорода, происходит переизбыток углекислого газа. Последствие - летальный исход. Может случиться гипоксия мозга, а впоследствии инсульт.