В болотах, где накапливаются большие толщи растительных остатков, насыщенных водой, нет или почти нет условий для проникновения кислорода воздуха, особенно в той их части, которая расположена глубже поверхности болота и захоронена накапливающимися осадками. В этом случае идёт очень медленное разложение и преобразование органического вещества при многочисленных микроорганизмов, и часть его сохраняется в торфе почти неизменной. В процессе подобного разложения происходит увеличение содержания углерода до 57-59%. Одновременно при разложении растительных остатков образуются гумусовые вещества. Этот медленный процесс гниения клетчатки, протекающий без доступа воздуха и ведущий к образованию торфа, называют гумификацией, или начальными этапами углефикации. Таким образом, торф представляет собой полуразложившиеся отмершие растительные остатки коричневого, бурого или почти чёрного цвета.
ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ (AMPHIBIA) Земноводні, або амфібії (Amphibia), своїм походженням пов’язані з рибами, але водночас вони є першими хребетними тваринами, що освоїли наземні екосистеми. У самій назві цих тварин вказано на б їхнього існування: у перекладі з давньогрецької – амфібії – це ті, що живуть подвійним життям (amphi – подвійний, bios – життя), тобто і на суходолі, і у воді. Вивчення земноводних здійснює спеціальна галузь біології – батрахологія (від грецького batraсhos – голий гад та logos – вчення). Перші земноводні з’явилися на Землі приблизно 300–350 млн років тому, наприкінці девонського періоду палеозойської ери. Предками всіх сучасних земноводних були іхтіостеги – вимерлі тварини, що походять від давніх китичноперих риб. За зовнішнім виглядом вони нагадували сучасних хвостатих земноводних. Вихід на суходіл потребував надзвичайно складних перебудов організму. По-перше – перебудови і посилення скелету кінцівок та їхніх поясів, що необхідно для підтримання тіла та пересування на суходолі, в умовах посиленої порівняно із водним середовищем гравітації. По-друге – появи легенів (хоча й досить примітивних), необхідних для забезпечення газообміну та кардинальних змін у кровоносній системі: виникає друге коло кровообігу, з’являється трикамерне серце. Але газообмін у амфібій значною мірою відбувається і через шкіру.
Классы:
двустворчатые,
брюхоногие,
головоногие.
Особенности Брюхоногих:
Имеют одно легкое. Во рту- радула.
Кровеносная система - незамкнутая.
Гермофродиты и раздельнополые
Тело не сегментированно, мягкое.
В воде и на суше
( Слизни, виноградная улитка)
ЗНАЧЕНИЯ:
ВРЕДИТЕЛИ,
ЯВЛЯЮТСЯ ПРОМЕЖУТОЧНЫМ ХОЗЯИНОМ.
Особенности Двустворчатых:
Раквина из 2 стровок. голова отсутствует.
пища попадает в организм благодаря ресничкам.
2 сифона- вводной и выводной.
2 пары жабр
движения реактивные, при ноги
( устрицы, перловицы, гребешки)
ЗНАЧЕНИЯ:
ОЧИЩЕНИЕ ВОДЫ,
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ В ПИЩУ,
ПОЛУЧЕНИЕ ЖЕМЧУГА,
ВРЕДИТЕЛИ.
Особенности Головоногих:
обитают в теплых морях.
только голова и тулвище.
8 рук и пара шупалец.
раквина - внутри либо редуцирована
"мозг" имеет более сложное строение
глаза- слодные
раздельнополые (размножение только 1 раз в жизни, затем погибают)
( кальмары, омары)
ЗНАЧЕНИЯ:
ОБЪЕКТ ПРОМЫШЛЕННОСТИ;
ИСТОЧНИК ФАРМ. СЫРЬЯ.