животные влияют на природу очень сильно
Объяснение:
потому что мы берём от животный мясо,еду, одежду, защиту. От коровы мы берём молоко в котором много витаминов и мясо которое мы едим. От свиньи мясо а от овцы шерсть для одежды. собаки защищают ферму от волков и даже в городе собака может нас защищать от грабителей и т.д. Кошки не дают грызунами попасть к нам в дом. Лошади, осел передвигаться людям там где нет машин. и даже они передвигают груз людей. Мы ознакомились как животные влияют на людей. а как же они влияют на природу? Волки и муравьи очищают лес. Волки едят останки животный. А муравьи очищают лес от мусора. Птицы такие как кукушка очищают деревья от паразитов.
(Надеюсб что )
Қоректік тізбек - қоректену типімен біріктірілген организмдер жиынтығы.
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.Бірінші реттік зоофагтар - делдалдар екеу - өсімдіктер және
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.Бірінші реттік зоофагтар - делдалдар екеу - өсімдіктер жәнефитофагтар.
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.Бірінші реттік зоофагтар - делдалдар екеу - өсімдіктер жәнефитофагтар.Екінші реттік зоофагтар - делдалдар үшеу - өсімдіктер, фитофагтар, бірінше реттік зоофагтар және т.б.
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.Бірінші реттік зоофагтар - делдалдар екеу - өсімдіктер жәнефитофагтар.Екінші реттік зоофагтар - делдалдар үшеу - өсімдіктер, фитофагтар, бірінше реттік зоофагтар және т.б.Бір қоректік деңгейдегі организмның тұтынған энергиясының 10%-ы өтуі мүмкін. Қалған энергия организмнің тіршілік етуіне жұмсалады.
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.Бірінші реттік зоофагтар - делдалдар екеу - өсімдіктер жәнефитофагтар.Екінші реттік зоофагтар - делдалдар үшеу - өсімдіктер, фитофагтар, бірінше реттік зоофагтар және т.б.Бір қоректік деңгейдегі организмның тұтынған энергиясының 10%-ы өтуі мүмкін. Қалған энергия организмнің тіршілік етуіне жұмсалады.Ыдыраушылар мен қалдық қоректілер - Әр түрлі қоректік деңгей көрсетуі мүмкін. Қурап қалған өсімдіктерді пайдаланғанда олар екінші, фитофагтар өлігінде - үшінші, бірінші реттік өлексесінде - төртінші, т.б. қоркетік деңгей көрсетеді.
Өндіргіштер - өздігінен қоректенушілер (делдалдар жоқ, мұндай организмдер энергияны тікелей күннен немесе бейорганикалық заттарды тотықтырып алады - фотоавтотрофтар және хемоавтотрофтар). ар).Фитофагтар - делдал біреу - өсімдіктер.Бірінші реттік зоофагтар - делдалдар екеу - өсімдіктер жәнефитофагтар.Екінші реттік зоофагтар - делдалдар үшеу - өсімдіктер, фитофагтар, бірінше реттік зоофагтар және т.б.Бір қоректік деңгейдегі организмның тұтынған энергиясының 10%-ы өтуі мүмкін. Қалған энергия организмнің тіршілік етуіне жұмсалады.Ыдыраушылар мен қалдық қоректілер - Әр түрлі қоректік деңгей көрсетуі мүмкін. Қурап қалған өсімдіктерді пайдаланғанда олар екінші, фитофагтар өлігінде - үшінші, бірінші реттік өлексесінде - төртінші, т.б. қоркетік деңгей көрсетеді.Бір қоректік деңгеймен байланысты емес жануарлар (эврифагтар) бар. Эврифагтар қатарына адам да жатады, себебі, ол өсімдіктерді де және әр түрлі қоректік деңгейдегі жануарларды да тағамға пайдаланады.
В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року, у багаторічних рослин холодного чи помірного клімату з пазушних бруньок, що перезимували, навесні виростають нові бічні пагони. Сплячі бруньки - пазушні і додаткові бруньки, що після зимівлі не розвиваються, вони можуть перебувати у стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.
Галуження - утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів, формується крона (сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура). У чагарників стебло починає галузитися біля самої поверхні ґрунту, утворюючи кілька бічних пагонів (у шипшини, смородини, аґрусу); у жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підземної частини пагона (кущіння, чим краще кущаться злакові, тим більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай).
Галуження визначає зовнішній вигляд рослини, воно дає змогу збільшує листкову поверхню для фотосинтезу, навіть в залежності від кліматичних умов це може відбуватися по-різному.
Знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв плодів чи задоволення своїх естетичних потреб (створюється завдяки зрізанню верхівкових бруньок, припиняючи ріст пагона у висоту і стимулюючи ріст бічних пагонів, таким чином можна виростити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів).