§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
Строение органа слуха человека
Слуховая система одна из важнейших сенсорных систем человека, связанная речью средством межличностного общения.
Воспринимающей частью слухового анализатора является слуховые рецепторы кортиева органа в ухе, проводящей — слуховой нерв, центральной — слуховая зона коры головного мозга.
Орган слуха состоит из трех отделов: наружного, среднего и внутреннего уха. Наружное ухо включает ушную раковину и наружный слуховой проход. Наружное и среднее ухо отделены друг от друга барабанной перепонкой. Среднее ухо —
это звукопроводящая часть слуховой сенсорной системы, представленная барабаной полостью, тремя слуховыми косточками (молоточек, наковальня и стремечко) и слуховой трубой. Внутреннее ухо расположено в глубине височной кости.
Мендель выбирал две чистые линии растений лем растений гороха, которые отличались только по одному признаку. Скрещивание Г. Менделем растений гороха, исходно отличающих толькоцветом горошин показало, что в первом поколении семена у всех гибридных растений оказались исключительно жёлтыми. Когда же Мендель повторил свои опыты на растениях, отличающихся друг от друга по другому признаку - форме семян то все гибридные растения первого поколения имели гладкие семена.
Закон чистоты гамет. Г. Мендель пытался объяснить, какие механизмы обеспечивают единообразие гибридов первого поколения и расщепление признаков. Со временем было достоверно установлено, что клетки растений гороха определённого сорта содержат по два гена, кодирующие окраску.
Если организм содержит два одинаковых аллельных гена то такой организм называют гомозиготным. Если же аллельные гены разные, то такой организм называют гетерозиготным, Чистые линии образованы только гомозиготными растениями, поэтому при самоопылении они всегда воспроизводят один вариант проявления признака.