Объяснение:
Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.
пауки-крестовики это обычные представители класса паукообразные. пауки-крестовики это сборное название нескольких биологических видов рода аранеус семейства пауки-кругопряды отряда пауки. пауки-крестовики встречаются в теплое время года повсюду на европейской части россии, на урале, в западной сибири.
пауки-крестовики хищники, питающиеся только живыми насекомыми. паук-крестовик ловит свою добычу с сложной, расположенной вертикально колесовидной ловчей сети (отсюда и название семейства – пауки-кругопряды). прядильный аппарат пауков, который обеспечивает изготовление столь сложной конструкции, состоит из наружных образований – паутинных бородавок – и из внутренних органов – паутинных желез. из паутинных бородавок выделяется капелька клейкой жидкости, которая при движении паука вытягивается в тончайшую ниточку. эти ниточки быстро густеют на воздухе, превращаясь в крепкую паутиновую нить. паутина состоит, в основном, из белка фиброина. по составук паутина пауков близка к шелку гусениц-шелкопрядов, но более прочная и эластичная. нагрузка разрыва для паутины составляет 40-261 кг на 1 кв мм сечения нити, а для шелка всего 33-43 кг на кв мм сечения нити.
чтобы сплести свою ловчую сеть паук-крестовик сначала растягивает особо прочные нити в нескольких удобных для этого местах, образуя опорную рамку для будущей сети в виде неправильного многоугольника. затем он передвигается по верхней горизонтальной нити к ее середине и, спускаясь оттуда вниз, проводит прочную вертикальную нить. далее с середины этой нити, как из центра, паук проводит радиальные нити во все стороны, наподобие спиц колеса. это основа всей паутинной сети. затем паук начинает с центра выплетать спиральные нити, прикрепляя их к каждой радиальной нити каплей клейкого вещества. в середине сети, где потом сидит сам паук, спиральные нити сухие. прочие же спиральные нити клейкие. к ним то и прилипают крыльями и лапками насекомые, налетающие на сеть.
http://free-book.com.ua/kniga/biologiya-10-klas-pidruchnik-riven-standartu-akademichniy-riven