За до таблиці генетичного коду визначте амінокислотний склад поліпептидного ланцюга синтезованого на фрагменті ДНК: ТАА-ТАА-ЦТА-ААА-ТГА-ЦАЦКакой вред причиняют комары
Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей. науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні. теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика. прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія. анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів. фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму. генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями. антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас. екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища. гігієна – наука про здоров’я та його збереження. гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини. термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці. на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості. людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.
К однодольным растениям относят широко распространенную хлебную культуру - пшеницу, рожь, кукурузу. Кожура семени пшеницы плотно срослась со стенкой плода, называемого зерновкой. Окраска зерновок пшеницы беловатая или красноватая, в верхней части виден хохолок из волосков.
Если сделать продольный разрез зерновки, то мы увидим, что зародыш расположен у основании семени . Основную часть зерновки составляет эндосперм.
На препарате продольного разреза зерновки под микроскопом видны органы зародыша, зародышевый корешок, стебелек и почечка. Семядоля расположена сбоку зародыша на границе эндоспермом и имеет форму щита, только очень маленького, поэтому семядолю и называют щитком.
Зародыш пшеницы, как и других хлебных культур, имеет своеобразное строение и отличается от других однодольных растений боковым положением семядоли и крупной, хорошо сформированной почечкой.
Среди однодольных встречаются растения, например стрелолист, частуха подорожниковая, семена которых не имеют эндосперма. В таких семенах запасные вещества сосредоточены в зародыше. Когда семя прорастает, питательные вещества из клеток эндосперма поступают к зародышу через семядолю. Растения, зародыши которых имеют одну семядолю, называют однодольными. Семена других однодольных растений, например лука, ландыша, тоже имеют эндосперм, но он окружает зародыш, а не прилегает к нему с одной стороны, как у пшеницы и других злаков 100. Итак, семена имеют семенную кожуру и зародыш. У двудольных растений зародыш содержит две семядоли, а запасные питательные вещества обычно находятся либо в самом зародыше, либо в эндосперме. Зародыш однодольных имеет только одну семядолю, а питательные вещества находятся, как правило, в эндосперме.
