§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
артерии - это сосуды, по которым кровь движется от сердца
(а не те, по которым течет артериальная кровь
артерии имеют толстые стенки, в которых содержатся мышечные волокна, а также коллагеновые и эластические волокна. этому артерии легко восстанавливают свою форму (сужаются) после их растяжения (расширения) большой порцией крови.
вены - это сосуды, по которым кровь движется к сердцу (а не те, по которым течет венозная кровь
стенки вен менее толстые, чем стенки артерий и содержат мало мышечных волокон и эластических элементов.
в венах часто есть клапаны (они открываются, когда кровь движется к сердцу, и закрываются, когда кровь стремится двигаться в обратном направлении. наличие клапанов обеспечивает ток крови по венам только в одном направлении - к сердцу. )
капилляры - это мельчайшие сосуды, настолько тонкие, что вещества могут свободно проникать через их стенку.
через кровеносные капилляры осуществляется переход питательных веществ и кислорода из крови в клетки и переход углекислого газа и других продуктов жизнедеятельности из клеток в кровь.
строение сердца
внутри сердце разделено перегородками на четыре камеры. два предсердия разделены межпредсердной перегородкой на левое и правое предсердия. левый и правый желудочки сердца разделены межжелудочковой перегородкой. в норме левые и правые отделы сердца абсолютно раздельные. у предсердий и желудочков разные функции. в предсердиях накапливается кровь, поступающая в сердце. когда объем этой крови , она проталкивается в желудочки. а желудочки проталкивают кровь в артерии, по которым она движется по всему организму. желудочкам приходится выполнять более тяжелую работу, поэтому мышечный слой в желудочках значительно толще, чем в предсердиях. стенка левого желудочка приблизительно в три раза толще, чем стенка правого желудочка. так как левый должен быть достаточно сильным, чтобы вытолкнуть кровь в большой круг кровообращения для всего организма. кровь через сердце движется только в одном направлении.ответственными за ток крови в одном направлении являются клапаны, которые в соответствующий момент открываются и закрываются, пропуская кровь или ставя ей заслон.
основные функции сердечно-сосудистой системы
1) обменная;
2) выделительная;
3) транспортная;
4) гомеостатическая;
5) защитная.
сердечно-сосудистая система обеспечивает доставку кислорода и питательных веществ каждой клетке организма и выведение из нее диоксида углерода и конечных продуктов обмена веществ. она транспортирует гормоны из эндокринных желез к их целевым рецепторам. эта система поддерживает температуру тела, поддерживает соответствующие уровни жидкости, предотвращая обезвоживание, а также предотвратить инфекционные заболевания, вызванные проникающими в кровь микроорганизмами.
функция сердца -- ритмическое нагнетание крови из вен в артерии, т. е. создание давления, вследствие которого происходит её постоянное движение.
Кровь движется по сосудам непрерывно. Где-то быстрее, где-то медленнее, это зависит от диаметра сосуда и давления, под которым кровь выбрасывается из сердца. Скорость движения по капиллярам очень низкая, за счет чего возможны обменные процессы.
Кровь движется вихрем, поднося кислород по всему диаметру стенки сосуда. За счет таких движений кислородные пузырьки словно выталкиваются за границы сосудистой трубки.
Кровь здорового человека течет по одному направлению, объем оттока всегда равен объему притока. Причина непрерывного движения объясняется эластичностью сосудистых трубок и сопротивлением, которое приходится преодолевать жидкости. При поступлении крови аорта с артерией растягиваются, затем сужаются, постепенно пропуская жидкость дальше. Таким образом она движется не рывками, как сокращается сердце.
Объяснение: