Иммунология, вернее - клиническая иммунология, занимается болезнями, обусловленными патологией иммуной системы.Сегодня модно говорить о повышении иммунитета или при каждом заболевании сваливатьвсё на "низкий иммунитет", назначать препараты, которые "должны повысить иммунитет".Действительно, факторы иммунной системы играют ключевые роли во многих патологических процессах, по крайней мере, при каждом случае воспаления или инфекции. Однако, мало кто (даже среди докторов) задумывается, а может просто и знает, что является основанием для обвинения иммунитета всерьез.Квалифицированно оценить состояние иммунитета и дать ему правильную оценку может только специалист - иммунолог. Однако на практике такое обследование назначается очень редко.Тем не менее, процветает назначение врачами самых разных специальностей таких препаратов и методов, которые, по их мнению, оказывают положительное действие на иммунную систему и уже поэтому "обязаны " при самых разных заболеваниях. Распространены также средства и даже приборы для "повышения иммунитета", их рекламу можно встретить в средствах массовой информации. "Укрепляющее иммунитет" действие приписывают даже популярным пищевым продуктам.Недоказательных методов воздействия на иммунитет много. Хорошо, если их использование не наносит вреда. Очень хорошо - если оно приносит пользу, хотя бы за счет психотерапевтического воздействия. Но в любом случае - все это не имеет ничего общего с реальными методами повышения и восстановления иммунитета - иммунокоррекцией и иммунореабилитацией.
Бакте́рії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον — паличка) — одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної систематики прокаріоти були розділені на царства Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria)[2]. Згодом, щоб підкреслити відмінності між ними, вони були перекласифіковані на домени Архей і Бактерій відповідно. Наука, що вивчає бактерій — бактеріологія, є підрозділом мікробіології.
Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел. Вони зазвичай мають клітинні стінки як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки зазвичай зіткані з пептидогліканів. Більшість з них дуже малі, зазвичай тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, такі як Thiomargarita namibiensis та Epulopiscium fishelsoni, можуть виростати до 0,5 мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком[3]. Деякі бактерії (наприклад, мікоплазми) настільки дрібні, що можуть проходити крізь бактеріальні фільтри.
Бактерії — це найпоширеніша група організмів. Вони наявні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти в інших організмах. Наприклад, в 1 г ґрунту міститься близько 40 млн бактеріальних клітин, та близько 5 × 1030 бактерій у світі[4]. Раніше вважалося, що загальна бактеріальна біомаса становить 350—550 млрд т вуглецю (~60—100 % вуглецю в рослинах)[4]. Однак подальші дослідження[5] спростували ці дані: загальна біомаса прокаріотів зменшилася до 13—44,5 млрд т. С, що становить приблизно 2,4—8,1 % від кількості вуглецю у рослинах. Планктонні бактерії відповідають за від 50 % до 90 % (за різними оцінками) світового виробництва кисню. В організмі людини зазвичай міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій міститься на шкірі та в травному тракті[6]. Багато з них патогенні, тобто викликають хвороби. Загалом бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках колообігу речовин у природі, наприклад, у переробленні залишків вищих організмів і фіксації атмосферного азоту.
ответ 3. повышение продуктивности.