для випікання)
Объяснение:
1).Цукрові та пекарські дріжджі людина використовує для випікання хліба (у тісті дріжджі розкладають цукри, виділяючи при цьому вуглекислий газ, який розпушує тісто); у виноробній галузі та пивоварінні; штучно вирощує на мікробіологічних підприємствах для отримання органічних кислот та біологічно активних речовин, а також кормових добавок для тварин; препарати із сухих пивних дріжджів продають в аптеках; виготовляють біологічні добавки, багаті на білок; певні культури дріжджів використовують для отримання сучасного недорогого біологічного палива з соломи чи відходів деревообробної промисловості; використовують у виробництві таких молочних продуктів, як кефір або кумис, симбіози між дріжджами та бактеріями: чайний, рисовий та молочний гриб - напій з цінними лікувальними та профілактичними властивостями.
2).Для їх розвитку необхідні високі температури (від 35 до 55 °C і вище). Для розвитку більшості грибів необхідна висока вологість повітря і субстрату. Приміром, багато макроміцетів, в тому числі шапинкові гриби, прекрасно розвиваються і утворюють плодові тіла зі спорами при вологості більше 60% і особливо при 80-84%.
В качестве примера по вашему запросу мы рассмотрим огурец.
Для прорастания побегов. в зависимости от того, какой именно тип размножения (семенной или вегетативный) мы избрали, может понадобиться очень различающееся количество времени. Например, для прорастания первых побегов данное время зависит от количества влаги, температуры окружающей среды, минерального и водного почвы и многого другого.
В среднем этот процесс занимает от недели до полутора месяцев.
Первые листья - небольшого размера, светло-зелёного оттенка, округлой, несколько продолговатой формы, с характерными признаками черешкования, жилкования и других параметров, в зависимости от выбранного сорта огурца.
По мере развития листья постепенно приобретают все больший и больший размер, листья их становятся похожими на некое подобие сердца, они всё больше и больше наливаются насыщенной зеленью, и наращивают свою вегетативную массу, часто более выражены данные процессы на той части растения, что находиться вблизи к падающим на него солнечным лучам.