Післязародковий розвиток тварин
Після вилуплення з яйця або народження починається післязародковий етап. У цей час організм уже може відносно самостійно існувати та живитися. Одночасно з розвитком відбувається ріст, який має певні особливості.
Прямий післязародковий розвиток
Виділяють два типи післязародкового розвитку — прямий (без метаморфозу) і непрямий (з метаморфозом).
При прямому післязародковому розвитку народжується або вилуплюється організм, подібний до дорослого, хоча значно менший за розмірами. Він не може розмножуватися, його системи працюють не так досконало. Тварина росте, розвивається, але план її будови та характер живлення принципово не змінюються. Цей тип розвитку характерний для птахів, ссавців, змій тощо (мал. 42.1).
Післязародковий розвиток
Розгляньмо етапи післязародкового розвитку. Після народження або вилуплення й до статевого дозрівання триває період більш інтенсивного розвитку й росту.
У цей час організм дуже вразливий. Чим менше тваринам властива турбота про потомство, тим більше молоді гине. Якщо батьки
піклуються про потомство та оберігають його, шанси на виживання більші.
З настанням статевої зрілості тварини стають здатними до розмноження. Деякі організми розмножуються періодично кілька разів за життя (щуки, черепахи), а інші — безперервно (паразитичні черви). Є й такі, що розмножуються тільки раз у житті, після чого гинуть (прохідні риби, вугри).
Старість і смерть
Після зрілості наступає старість — закономірний період у житті тварини, коли вона припиняє розмноження, стає менш життєздатною. Її шанси на виживання зменшуються, а вірогідність смерті зростає.
Смерть — це припинення існування. Завдяки смерті на планеті відбувається зміна поколінь, а отже, відбувається еволюція. Таким чином, смерть окремої особини сприяє розвитку виду.
Непрямий післязародкоВий розВиток
При непрямому розвитку вилуплюється або народжується личинка, яка за будовою та життя істотно відрізняється від дорослого організму (мал. 42.2). Цей тип розвитку дозволяє зменшити конкуренцію між тваринами та їхніми личинкам. Наприклад, метелики живляться нектаром, а їхня гусінь — листям рослин; дорослі жаби поїдають комах, а пуголовки живляться рослинною їжею. Окрім того, цей тип розвитку сприяє розселенню малорухомих організмів (наприклад, личинки молюсків зумовлюють поширення виду). Непрямий розвиток може проявлятися у двох основних формах: з повним та неповним перетворенням.
Непрямий розвиток з повним перетворенням
Розвиток з повним перетворенням відбувається тоді, коли є стадія спокою (лялечка) (мал. 42.3, с. 170). Такий розвиток характерний для великої кількості комах: метеликів, мурах, бджіл, мух, комарів тощо
ответ:1)Стегоцефалы
2)Сухая кожа пресмыкающихся почти лишена желез. Наружные слои эпидермиса ороговевают; в коже образуются роговые чешуи и щитки.
3)принимает участие в дыхании
4)они передвигаются по земле, касаясь её телом(пресмыкаются)
5)Хвостовой отдел состоит из многочисленных позвонков (несколько десятков). Передние из них похожи на крестцовые, но тела у них длиннее, поперечные отростки тоньше, а остистые—длиннее.
6)
Передний мозг значительно больших размеров, чем у земноводных и имеет более сложное строение; у них возрастает к образованию условных рефлексов, быстрее устанавливаются новые связи с внешней средой и они лучше своих предков могут при к изменениям среды.
7)глаза, внутренние ноздри(хоаны), орган слуха-внешнее ухо, хорошо развито осязание, у некоторых рептилий есть
органы термической чувствительности — дистантные терморецепторы и даже термолокаторы.
8)два круга кровообращения, трехкамерное сердце (2 предсерция и желудочек с неполной перегородок)
9)оплодотворение пресмыкающихся внутреннее. Самки откладывают яйца с большим содержанием желтка. Снаружи яйца покрыты кожи той оболочкой или известковой скорлупой.
10)пресмыкающиеся обитают только на суше.Они живут в жарких странах.И увидеть можно только в тёплое время года при на суше у них роговые чешуи защищающеся от испарения влаги , внутренное оплодотворение, легочное дыхание, покровительственная окраска, острые клыки.
Объяснение:
Мембрана - полупроницаемый барьер, отделяющий цитоплазму клеток от окружающей среды. Нужна для обмена веществами между клеток , а также имеет рецепторную функцию. Строение бислойное.