1) Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. У цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів Чарльз Роберт Дарвін
2) Виходячи з розуміння молекулярних і цитологічних основ функціонування апарату спадковості, викладених у попередніх розділах, можна описати процеси передачі кінцевого результату активності генів - ознак - від батьків до нащадків і далі в ряду поколінь. При цьому використовують певну систему позначень, яка дозволяє, відволікаючись від конкретних молекулярних механізмів, записати процес у символьній формі - на кшталт того, як за до математичних формул і рівнянь описують фізичні процеси. Так само, як математична фізика тісно пов'язана з фізикою експериментальною, така формальна генетика є засобом або передбачити характер розподілу ознак у нащадків на основі відомостей про набір генів (генотип) батьків, або навпаки - установити генотип батьків і нащадків за кількісним розподілом ознак.
Історично генетика як наука розпочалася саме з вирішення питань другого типу, і досить довгий час носила характер формальної дисципліни просто тому, що молекулярна природа гена була невідомою. Проте це не завадило встановити важливі генетичні закономірності вже в цей початковий період.
Основні закони спадковості були відкриті Грєгором Менделем (1822-1884), монахом августинського монастиря, який жив у австрійському місті Брюнн (нині Брно, Чехія), викладав математику в монастирській школі та експериментував із передачею у спадок індивідуальних ознак гороху Pisum sativum. Робота Менделя, яка є взірцем наукової роботи, тоді не привернула уваги широкого загалу, оскільки випередила свій час. Менделівські результати були відкриті заново через З5 років, а саме в 1900 р. (див. історичну довідку), відколи й беруть початок систематичні генетичні дослідження.
Наявність крил. Крила — видозмінені передні кінцівки. Завдяки здатності до польоту птахи заселили різноманітні місця проживання. Вони відносно легко долають перешкоди, які інші хребетні (навіть ссавці) здолати не можуть. Птахи оселяються навіть у тих місцях, де існування можливе лише декілька місяців на рік, а потім відлітають туди (інколи на дуже великі відстані), де в цей час умови для життя сприятливіші.
2. Обтічна форма тіла. Тіло птахів поділяється на голову, шию, тулуб і хвіст. Голова невелика. Шия відносно довга, тонка, рухома. Птахи здатні повертати голову на 180°, а деякі (сови, папуги) й на 270°. Тулуб компактний, округлий.
3. Пір’яний покрив. Він виконує теплоізоляційну функцію, забезпечує обтічність тіла та утворює несучі площини (крила, хвіст) при польоті. Пера бувають контурні й пухові.
Будова контурного пера: 1 — стрижень; 2 — колодочка (очин); 3 — опахало; 4 — борідки першого порядку; 5 — борідки другого порядку; 6 — борідки третього порядку
Контурні пера крил називають маховими. Вони прикріплюються до кисті, ліктьової, плечової кісток та створюють підйомну силу птаха. Контурні пера хвоста називаються рульовими. Вони слугують для керування напрямком польоту. Пухові пера не мають борідок другого порядку. Пір’яний покрив регулярно замінюється. У багатьох птахів упродовж року буває не одне, а два або й три линяння.
4. Шкіра тонка, суха,, майже позбавлена залоз. Єдина шкірна залоза — куприкова. Її жировий секрет змащує пір’я. Це особливо важливо для водоплавних птахів. У страусів, дрохв, що живуть у посушливих умовах, куприкова залоза відсутня. На дзьобі шкіра утворює рогові чохли, на нижніх кінцівках — рогові луски, на пальцях — кігті.
5. Наявність кіля. Кіль — виріст грудної кістки (грудини) у хребетних тварин. Він слугує для додаткового прикріплення дуже розвинених грудних м’язів. У птахів до кіля прикріплюються м’язи, що піднімають і опускають крила.
6. Наявність повітряних мішків. Основна їхня функція — участь у диханні особливо під час польоту. Крім того, вони захищають внутрішні органи від перегріву та зменшують тертя між ними, коли птах летить, тощо.
7. Зменшення маси тіла. Відбувається завдяки:
• пневматичності більшості кісток (порожнини трубчастих кісток частково заповнені повітрям);
• швидкому всмоктуванню в кишечнику перетравленого корму;
• короткому задньому відділу кишечнику, Що призводить до частого його випорожнення;
• наявності повітряних мішків. Великі розгалуження бронхів пронизують легені і за їх межами розширюються у тонкостінні повітряні мішки. Вони займають простір між внутрішніми органами, проникають у порожнини кісток, проходять між м’язами під шкіру;
• неодночасному дозріванню яєць. Статева система самок, за невеликими винятками, утворена лівим яєчником і лівим яйцепроводом. Яйце рухається по яйцепроводу 1-2 доби.
Укусы млекопитающих опасны тем, что когда вас укусят, в "слюне" может быть яд. Этот я д распространиться по всему организму, затем и убить все клетки мозга, а с мозгом умрёте и вы.