Хордові — це тварини з внутрішнім осьовим скелетом, основу якого становить хорда. Хорда є віссю всього організму і являє собою пружний еластичний стрижень. До неї прикріплюються скелет, м'язи і внутрішні органи
Загальна характеристика хордових
Усі тварини, що належать до типу Хордові, мають спільні ознаки будови:
головна опора тіла — хорда, яка тягнеться вздовж усього тіла;
на спинному боці над хордою проходить нервова трубка;
м'язи розміщуються по боках тіла у вигляді тяжів;
внутрішні органи (кишечник, який відкривається на передньому кінці тіла ротом і закінчується анальним отвором, травні залози, серце, нирки і статеві органи) містяться в порожнині тіла під осьовим скелетом.
Хордові — це найвисокоорганізованіші представники царства Тварини. Розвинена нервова система хордових тварин забезпечує певну розумову діяльність і складну поведінку, яка у високорозвинених тварин виявляється в піклуванні про потомство, утворенні родинних угруповань, в яких особини одного виду об'єднані певними взаємовідносинами.
Вони пересуваються найшвидше від усіх тварин, тому спроможні легко добувати їжу і уникати небезпеки. Завдяки досконалій системі внутрішніх органів представники типу Хордові пристосувалися до різноманітних середовищ існування: на землі, під землею, у воді.
Не випадково серед багатоклітинних тварин єдиними жителями Антарктиди (континенту, де температура повітря не буває вищою від +1 °С) є саме хордові — птахи та ссавці.
Мал. 1 - Схема будови хордової тварини: 1 — ротовий отвір; 2 — хорда; 3 — нервова трубка; 4 — анальний отвір; 5 — кишечник; 6 — кровоносні судини; 7 — зябра.
Головною ознакою досконалості хордових тварин є наявність внутрішнього осьового скелета, який забезпечує організму надійну опору, захист і одночасно легкість. Хордові позбавлені необхідності носити важкий панцир, тому вони мають змогу нарощувати масу м'язів, розвивати системи внутрішніх органів і, найголовніше, — нервову систему, яка керує всіма життєвими процесами.
Збільшення розмірів головного мозку допомагає хордовим тваринам не лише швидко реагувати на зміни в навколишньому середовищі, тікати від ворогів або добувати їжу, а й засвоювати уроки життя.
Завдяки легкості скелета, а також його здатності рости протягом усього життя навіть найменші хордові тварини стають велетами порівняно з найчисленнішою групою безхребетних тварин — комахами. Пічкурі й карасі, миші й жаби, маленькі ящірки й найдрібніші пташки — колібрі порівняно із середніми за розмірами комахами співвідносяться навіть не як слон і людина, а як велетенський динозавр і людина.
Тип Хордові поділяють на два підтипи: підтип Безчерепні та підтип Хребетні.
До підтипу Безчерепні належать примітивні морські хордові тварини, які утворюють клас Головохордові.
Підтип Хребетні об'єднує хордових тварин, що мають скелет голови — череп, а їхня хорда перетворюється на хребет, що складається з окремих сегментів — хребців.
Внутрішній скелет хребетних здебільшого складається з трьох відділів.
Скелет тулуба (осьовий скелет), або хребет, — це видозмінена хорда, її складають кісткові або хрящові структури — хребці, які запобігають механічному ушкодженню нервової трубки.
Скелет голови (череп) — невід'ємний елемент структури скелета усіх хребетних тварин, — складається з великої кількості кісток і хрящів. Череп захищає головний мозок від шкідливих впливів навколишнього середовища.
Скелет кінцівок утворюють кістки або хрящі, що є опорою кінцівок, а також кістки, за до яких кінцівки прикріплюються до осьового скелета.
Хордові тварини мають внутрішній осьовий скелет, основу якого становить хорда — вісь усього організму.
Підтип Безчерепні. Клас Головохордові
Головохордові — це невеликі морські тварини, скелет яких складає гнучка хрящова хорда — спинна струна, а нервова система представлені нервовою трубкою. Головного мозку і черепа головохордові не мають.
.
Объяснение:
Даже анализ крови, который является первым и общим в диагностировании различных заболеваний проводят с использованием цитологических методов. Клетки крови считают под микроскопом в камере Горяева. Повышенный уровень лейкоцитов свидетельствует о воспалительном процессе в организме. Недостаточность эритроцитов и гемоглобина вызывает анемию. Лечение большинства болезней проходит с использованием цитологических методов для установки правильного диагноза.
да
Объяснение:
ведь без них они бы развалились