Петля Генле
Нефрон (от греческого νεφρός (нефрос) — «почка») — структурно-функциональная единица почки животного. Нефрон состоит из мальпигиева тельца, где происходит фильтрация, и системы канальцев, в которых осуществляются реабсорбция (обратное всасывание) и секреция веществ. Нефрон регулирует кровяное давление, контролирует уровень электролитов и метаболитов, а также принимает участие в поддержании постоянного уровня pH. Нефрон также является железой внутренней секреции, осуществляя синтез таких стероидных гормонов, как антидиуретический гормон, альдостерон и паратиреоидный гормон.
Объяснение:
ну это какая то почка животного
Одні з них живуть на поверхні землі, інші ведуть водний б життя. Є серед тварин і такі, що опанували повітряний простір. Навіть під землею в ґрунті, куди не проникають сонячні промені, також живуть тварини.
Чимало тварин живе на тілі чи в тілі інших тварин, людей і рослин, живлячись за їх рахунок. Таких тварин називають паразитами.
Як і рослини, тварини живуть у різних умовах. Це позначається на особливостях їх будови. Кожен знає, як добре пристосовані риби до життя у воді, а птахи – літання. У тварин, що живуть у пустинях, є багато пристосувань, що дають їм змогу жити довгий час без води, витримувати велику спеку.
Відмінність умов існування тварин на Землі є причиною величезної різноманітності тваринного світу. Тварини відрізняються своєю формою, розмірами, забарвленням та здатністю пристосовуватись і жити в різних умовах.
Форма тіла тварин дуже різноманітна. Іноді вона буває просто дивовижна. Наприклад деякі морські тварини зовнішнім видом нагадують чарівні квіти не менше відрізняються тварини і своїми розмірами. Зоологія вивчає цілий світ таких дрібних тварин, яких можна побачити лише за до мікроскопа при великому збільшенні. Поряд з подібними дрібнісінькими істотами на землі зустрічаються такі величезні тварини, як слони і кити. Завдання Зоології – вивчати будову й життя різноманітних тварин, умови їх існування та поширення на земній кулі, розробляти переробки тваринного світу в бажаному для людини напрямі.
Характерні ознаки тварин. Хоч тварини дуже різноманітні, всі вони мають чи мало різних спільних ознак. Тіло їх завжди складається різних клітин. Тварини рухаються і дихають. При диханні вони вбирають кисень і виділяють вуглекислий газ. Всі тварини живляться, споживаючи різні поживні речовини.
Тварини ростуть і розвиваються. Вони відповідають на різноманітні подразнення, що надходять з навколишнього середовища. Така властивість у багатьох тварин пов’язана з наявністю у них нервової системи, та органів чуття – очей, вух тощо. За до нервової системи та органів чуття вони зв’язані, з середовищем що їх оточує. Тварини розмножуються, тобто дають початок подібним до себе живим істотам.
Спільні ознаки рослин і тварин вказують на єдність рослинного і тваринного, на їх спільне походження. Як встановила сучасна наука, перші живі істоти виникли з речовин неживої природи мільйони років тому у чому ж полягає основа відмінність між тваринами і рослинами? Тварини відрізняються рослин на сам перед живлення. Як ми знаємо з ботаніки, рослини, використовуючи за до хлорофілу енергію сонячного світла, самі переробляють неорганічні речовини на органічні.
У тілі тварин є тканини, органи і системи органів, яких немає у рослин. Зокрема, у рослин немає нервової системи.
Объяснение:
органы дыхания Рыбы- жабры ( плавательный пузырь). Земноводные- лёгкие ( могут дышать кожей ) Пресмыкающиеся- лёгкие ( система перегородок ) Птицы- лёгкие и бронхи ( воздушные мешочки) Млекопитающие- лёгкие и воздух опроводящие ( дыхательные ) пути ( раздел на нижние и верхние дыхательные пути ).
Объяснение: