Епітеліальна тканина, або епітелій, майже не містить міжклітинної речовини і складається з шарів клітин, які щільно прилягають одна до одної. Саме тому з епітелію утворені покриви багатоклітинних тварин. Клітини зовнішнього епітеліального шару можуть виділяти слиз (як у червів, риб), щільну речовину хітин (як у раків, комах). До складу покривного епітелію можуть входити кілька шарів клітин, що омертвіли й ороговіли (як у змій, горобців, бегемотів, людини). Зрозуміло, що тканина з такими властивостями є надійним захистом організму.
Але з епітелію складаються не тільки покриви — з нього утворені внутрішні поверхні органів. Будова клітин таких епітеліальних тканин залежить від функції органа . Так, клітини епітелію порожнини носа багатьох ссавців, наприклад кота, собаки, людини, оснащені безліччю війок, що затримують пилинки, які разом із повітрям потрапляють до носа. Клітини епітелію, що вистилає внутрішню поверхню кишечнику, мають вирости — ворсинки. Вони збільшують площу, через яку відбувається транспорт поживних речовин до клітин.
М'язова тканина (мал.) забезпечує різні види рухів тварини, її клітини мають подовжену форму, вони здатні скорочуватися, зменшуючи довжину і потовщуючись. Ця робота вимагає великих витрат енергії, тому в клітинах м'язової тканини міститься багато мітохондрій.
Нервова тканина складається з нейронів — клітин із безліччю відростків (мал.). Завдяки нейронам організм може сприймати впливи навколишнього середовища і зміни власного стану й реагувати на них. Сигналом, який виникає в нейроні у відповідь на дію середовища, є слабкий електричний струм. Він розповсюджується ланцюгом нейронів, з'єднаних між собою відростками
ответ:
карпеченко георгий дмитриевич (1899-1941), российский цитогенетик, профессор. доказал возможность преодоления бесплодия отдаленных гибридов путем амфидиплоидии, получил плодовитый межродовой редечно-капустный гибрид.
одним из основных методов преодоления стерильности отдаленных гибридов является использование полиплоидии. веретено деления разрушают специальными веществами (например, колхицином) , в результате удвоившиеся хромосомы остаются в одной клетке. гомологичные хромосомы каждой родительской особи кратности набора конъюгируют между собой, и нормальное течение мейоза восстанавливается.
впервые успешно преодолеть бесплодие отдаленных гибридов посредством полиплоидии удалось генетику г. д. карпеченко в 1924 г. он получил межродовый гибрид капусты и редьки. у обоих этих видов содержится по 9 хромосом в гаплоидном наборе. гибрид (амфигаплоид — ? греч. amphi вокруг, с обеих сторон) имеет 18 хромосом и бесплоден: 9 капустных и 9 редечных хромосом не конъюгируют в мейозе. в амфидиплоидном гибриде (18 хромосом капусты и 18 хромосом редьки) капустные хромосомы конъюгируют с капустными, а редечные — с редечными, и гибрид благополучно плодоносит. гибрид напоминает и капусту и редьку. его стручки состоят из двух состыкованных стручков, один из которых похож на капустный, а другой — на редечный. [ссылка заблокирована по решению администрации проекта]основные методы селекции растений: в 1924 году советский ученый г. д. карпеченко получил плодовитый межродовой гибрид. он скрестил редьку (2n = 18 редечных хромосом) и капусту (2n = 18 капустных хромосом) . у гибрида 2n = 18 хромосом: 9 редечных и 9 капустных, но он стерилен, не образует семян. с колхицина г. д. карпеченко получил полиплоид, содержащий 36 хромосом, при мейозе редечные (9 + 9) хромосомы конъюгировали с редечными, капустные (9 + 9) с капустными. плодовитость была восстановлена. таким способом в дальнейшем были получены пшенично-ржаные гибриды (тритикале) , пшенично-пырейные гибриды и др.
объяснение:
A) Реакция на раздражение
В) Размножение
С) Движение
D) Рост и развитие
Объяснение:
лучший ответ )