Відповідь:Органи чуття риб пристосовані до сприйняття подразників у водному середовищі. Очі мають кулястий прозорий кришталик, що заломлює промені світла та концентрує їх на сітківці - внутрішній оболонці ока, де розміщені зорові рецептори. Ззовні око захищене особливою пласкою прозорою оболонкою - рогівкою.
У кістках черепа риб розміщений орган слуху - внутрішнє вухо, з яким пов’язаний також орган рівноваги. Є в риб і органи нюху - пара капсул у передній частині голови, які назовні відкриваються парними отворами - ніздрями. Органи смаку розташовані переважно на язиці та інших частинах тіла.
Важливу роль у житті риб відіграє особливий орган чуття - бічна лінія. Це вузькі канальці, заповнені рідиною, які тягнуться вздовж боків тіла під лускою.
• В амфібій є органи чуття, характерні як для мешканців водойм, так і наземних тварин. Наприклад, у пуголовків жаб, як ів риб, є бічна лінія. Очі захищені від пересихання трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою).
Органи слуху амфібій здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, є ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка - стремінце й барабанна перетинка. З внутрішнім вухом пов’язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та в ротовій порожнині. Багато чутливих клітин і в шкірі земноводних.
• Очі рептилій також захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Органом дотику слугує язик, який може далеко висуватися з ротової порожнини. Також добре розвинені органи слуху, рівноваги, нюху, смаку тощо. Як і в амфібій, вухо представлене середнім та внутрішнім, у порожнині середнього вуха розташована одна слухова кісточка - стремінце.
• Серед органів чуття птахів найкраще розвинені органи зору, слуху та рівноваги.Очі в більшості видів птахів малорухливі, тому птахам доводиться часто рухати головою.Отже, у птахів зір гостріший, ніж в інших груп хребетних тварин.Око птахів, як і плазунів, захищене трьома повіками. Нюх у більшості птахів недорозвинений.
• У ссавців добре розвинені різні органи чуття, особливо зору, слуху, нюху, а також дотику, смаку та рівноваги. Гострота зору досягається завдяки зміні форми кришталика, що забезпечують скорочення особливих м’язів.
Кажани та китоподібні (як-от, дельфіни) здатні до ехолокації. Органи слуху в більшості ссавців розвинені також добре. Крім внутрішнього та середнього вуха, у ссавців також є і зовнішнє. Воно представлене вушною раковиною та зовнішнім слуховим проходом. Зовнішнє вухо концентрує звукові хвилі, які по зовнішньому слуховому проходу спрямовуються на барабанну перетинку. У середньому вусі ссавців, на відміну від представників інших класів наземних хребетних тварин, є не одна, а три слухові кісточки: молоточок, коваделко та стремінце.
Секомые — самый крупный класс животных. Он включает более 1 млн видов. Насекомые живут всюду: в лесах, садах, лугах, полях, огородах, на животноводческих фермах, в жилище человека. Их можно встретить в прудах и озерах, на теле животных.
Тело насекомых состоит из головы, груди и брюшка. На голове имеются пара сложных глаз, пара усиков, на груди — три пары ног, и у большинства одна или две пары крыльев, на боках брюшка — дыхальца.
Насекомые различаются по форме отделов тела, величине глаз, длине и форме усиков и другим признакам. Особенно разнообразны у них усики, ротовые органы, ноги. Одни из насекомых имеют пластинчатые усики (многие жуки), другие — нитевидные (кузнечики), третьи — перистые или булавовидные (бабочки) и др. Ротовые органы могут быть грызущими, как у майских жуков, колюще-сосущими, как у комаров, сосущими, как у бабочек, и др. Задние ноги у кузнечиков прыгательные, у жуков-плавунцов плавательные; передние ноги у медведки копа-тельные. Все эти и другие особенности строения развились у насекомых в связи с при к тем или иным условиям жизни.
Особенности внутреннего строения насекомых
связаны в основном с дыхательной, выделительной и нервной системами. Органы дыхания насекомых — трахеи — отличаются большой разветвленностью. У мелких насекомых газообмен происходит путем диффузии. Крупные насекомые вентилируют трахеи (при расслаблении стенок брюшка воздух засасывается в трахеи, а при сокращении — выходит во внешнюю среду). Органы выделения насекомых — многочисленные трубочки, свободные концы которых замкнуты. Поступающие в них продукты выделения стекают в задний отдел кишки. У насекомых имеются жировые клетки с запасом питательных веществ и воды. В них же откладываются некоторые ненужные для организма вещества.
Отличия нервной системы насекомых связаны с укрупнением надглоточного нервного узла (его нередко называют головным мозгом), уменьшением количества и укрупнением узлов брюшной нервной цепочки. Более сложное строение нервной системы проявляется в сложности поведения насекомых. Пчела, например, отыскав цветущие нектароносные растения, по возвращении в улей ползает на сотах, "танцует", описывая определенные фигуры, по которым другие пчелы устанавливают направление к месту медосбора. Муравьи на ночь закрывают входы в муравейник, выносят на поверхность влажные хвоинки, а после просушки перетаскивают их в глубь муравейника.
Типы развития насекомых.
Насекомые — раздельнополые животные. У одних насекомых (саранча, клопы) из отложенных самками оплодотворенных яиц развиваются личинки, внешне похожие на взрослых особей. Усиленно питаясь, они растут, несколько раз линяют и становятся взрослыми насекомыми. У других насекомых (бабочки, жуки, мухи) личинки внешне и по питанию не похожи на взрослых особей. Личинки бабочки-капустницы, например, червеобразные и питаются н.е нектаром, как бабочки, а листьями капусты. Ротовой аппарат у них не сосущий, а грызущий. Через несколько линек гусеницы превращаются в куколок, которые не питаются и не передвигаются, но под их хитиновым покровом происходят сложные изменения. Через некоторое время покров тела куколки лопается и из него выходит взрослое насекомое.
Развитие, которое происходит в три фазы, а личинки насекомых при этом похожи на взрослых особей, называют неполным превращением. Развитие насекомых, которое протекает в четыре фазы (включая фазу куколки), а личинки при этом не похожи на взрослых особей, называют полным превращением.
Развитие с превращением дает возможность насекомым сохраниться при неблагоприятных условиях жизни (низкая температура, отсутствие пищи) на той или иной менее уязвимой стадии развития. Наибольшими преимуществами обладают насекомые с полным превращением. Их личинки не конкурируют со взрослыми особями: обычно они используют другую пищу и развиваются в иных местообитаниях.
Статьи и публикации:
Ионные механизмы потенциала действия. Измерение мембранных токов Количественное описание механизмов, участвующих в генерации потенциала действия, стало возможным благодаря методу измерения мембранных токов в условии фиксации потенциала. Этот метод позволяет определить, какой вклад вносят ионы того или ...
Оценка модели Симметричная сеть была введена как следующее улучшение, и в качестве примеры был приведен входной импеданс артериального древа организма в целом. Отсюда модно заключить, что в отношении входного импеданса, который "ощущается" ле ...
Самые первые организмы Одноклеточные водоросли Многоклеточные водоросли Первые наземные растения - псилофиты и мхи 3 млрд лет назад 1,5 млрд лет 1 млрд лет 400 млн лет Появление папоротникообразных 370 млн лет Первые семена - появление голо - 350 млн лет с ...
РЕДУЦЕНТЫ (от лат. reducens, род. падеж reducentis — возвращающий, восстанавливающий) , деструкторы, организмы, питающиеся мёртвым органич. веществом и подвергающие его минерализации (деструкции) , т. е. разрушению до б. или м. простых неорганич. соединений, к-рые затем используются продуцентами. К Р. обычно относят сапротрофов: бактерий, грибы и нек-рых животных (напр. , дождевых червей) , входящих в детритную трофич. цепь. Строго говоря, к Р. следует относить всех животных (традиционно называемых консументами) , поскольку в процессе их жизнедеятельности происходит минерализация органич. веществ. Напр. , в летнее время в озёрах значит, часть минерального фосфора, необходимого для роста планктонных водорослей, высвобождается в результате экскреции планктонных животных. В наземных экосистемах особенно важное значение имеют почв. Р. , вовлекающие в круговорот органич. вещества отмерших растений (они потребляют до 90% первичной продукции леса) .
Відповідь:Органи чуття риб пристосовані до сприйняття подразників у водному середовищі. Очі мають кулястий прозорий кришталик, що заломлює промені світла та концентрує їх на сітківці - внутрішній оболонці ока, де розміщені зорові рецептори. Ззовні око захищене особливою пласкою прозорою оболонкою - рогівкою.
У кістках черепа риб розміщений орган слуху - внутрішнє вухо, з яким пов’язаний також орган рівноваги. Є в риб і органи нюху - пара капсул у передній частині голови, які назовні відкриваються парними отворами - ніздрями. Органи смаку розташовані переважно на язиці та інших частинах тіла.
Важливу роль у житті риб відіграє особливий орган чуття - бічна лінія. Це вузькі канальці, заповнені рідиною, які тягнуться вздовж боків тіла під лускою.
• В амфібій є органи чуття, характерні як для мешканців водойм, так і наземних тварин. Наприклад, у пуголовків жаб, як ів риб, є бічна лінія. Очі захищені від пересихання трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою).
Органи слуху амфібій здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, є ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка - стремінце й барабанна перетинка. З внутрішнім вухом пов’язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та в ротовій порожнині. Багато чутливих клітин і в шкірі земноводних.
• Очі рептилій також захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Органом дотику слугує язик, який може далеко висуватися з ротової порожнини. Також добре розвинені органи слуху, рівноваги, нюху, смаку тощо. Як і в амфібій, вухо представлене середнім та внутрішнім, у порожнині середнього вуха розташована одна слухова кісточка - стремінце.
• Серед органів чуття птахів найкраще розвинені органи зору, слуху та рівноваги.Очі в більшості видів птахів малорухливі, тому птахам доводиться часто рухати головою.Отже, у птахів зір гостріший, ніж в інших груп хребетних тварин.Око птахів, як і плазунів, захищене трьома повіками. Нюх у більшості птахів недорозвинений.
• У ссавців добре розвинені різні органи чуття, особливо зору, слуху, нюху, а також дотику, смаку та рівноваги. Гострота зору досягається завдяки зміні форми кришталика, що забезпечують скорочення особливих м’язів.
Кажани та китоподібні (як-от, дельфіни) здатні до ехолокації. Органи слуху в більшості ссавців розвинені також добре. Крім внутрішнього та середнього вуха, у ссавців також є і зовнішнє. Воно представлене вушною раковиною та зовнішнім слуховим проходом. Зовнішнє вухо концентрує звукові хвилі, які по зовнішньому слуховому проходу спрямовуються на барабанну перетинку. У середньому вусі ссавців, на відміну від представників інших класів наземних хребетних тварин, є не одна, а три слухові кісточки: молоточок, коваделко та стремінце.