Віруси – це найменша та найпростіша життєва форма. Вони в 10-100 разів менше, ніж бактерії.
Найбільша різниця між вірусами та бактеріями полягає в тому, що віруси, щоб розмножуватися мають знаходитися в живих організмах (рослина чи тварина), тоді як більшість бактерій можуть вирости на неживих поверхнях (бактерії розмножуються шляхом поділу).
Бактерії – це міжклітинні організми (тобто вони живуть між клітинами); в той час як віруси є внутрішньоклітинними організмами (вони проникають в клітину-хазяїн і живуть всередині клітини). Вони змінюють генетичний матеріал клітини-хазяїна з його нормальної функції на виготовлення самого вірусу.
Є деякі корисні бактерії, але всі віруси шкідливі.
Антибіотики не можуть вбити віруси, але можуть вбити більшість бактерій, за винятком більшості грамнегативних бактерій.
Прикладом захворювання, викликаного бактеріями, є стрептококки, і прикладом ураження, викликаного вірусом, є грип.
Віруси не е організмами, вони являють собою неклітинні форми життя, їх місце особливе, бо вони перебувають на межі живого і неживого. Віруси — це подібні до кристалів структури, які, потрапивши в організм, змушують його утворювати нові покоління вірусів. Вірус контролює та направляє цей процес. При цьому сам він не росте, не живиться, не виділяє продуктів обміну.
Багато вірусів, оселившись в організмах, викликають хвороби. Наразі відомо близько 10 тис. видів вірусів.
1 — накипные; 2 — листоватые; 3 — кустистые кипные лишайники имеют вид корочки, тесно сросшейся с субстратом (чаще всего на камне или скале). У листоватых лишайников пластинчатое, иногда с волнистым краем, слоевище, горизонтально расположенное на субстрате (почва, камни, древесина). К субстрату оно прочно прикреплено толстой короткой ножкой. Кустистые лишайники имеют вид кустика, прямостоячего или висячего, сильно разветвленного или неразветвленного. Располагаются на почве, а эпифиты — на ветвях деревьев или на скалах. К субстрату прикрепляются небольшими участками слоевища, а напочвенные — нитевидными ризоидами.
Пол организмов, совокупность морфологических и физиологических особенностей организма, обеспечивающих половое размножение, сущность которого сводится в конечном итоге к оплодотворению. При этом мужские и женские половые клетки - гаметы сливаются зиготу, из которой развивается новый организм. В зиготе объединяются 2 гаплоидных (одинарных) набора хромосом материнской и отцовской гамет. В половых клетках нового организма образуются гаплоидные наборы уже перекомбинированных отцовских и материнских хромосом (в результате обмена участками гомологичных родительских хромосом — кроссинговера — и случайного их расхождения по дочерним клеткам во время мейоза). Поэтому в обоеполой популяции постоянно возникает множество генетически разных особей, что создаёт благоприятные условия для естественного отбора более при форм. В этом заключается основное преимущество полового размножения перед бесполым. Половое размножение преобладает у животных и высших растений; оно встречается и у многих микроорганизмов (конъюгация у бактерий сопровождается частичным обменом наследственным материалом — нитями ДНК). Половой процесс у одноклеточных организмов не требует значительной дифференциации П. (одна и та же клетка может быть и клеткой тела, и половой). У многоклеточных диплоидных организмов возникли специальные гаплоидные половые клетки: крупные и малоподвижные или неподвижные у женского , мелкие и обычно подвижные — у мужского. У большинства растений и лишь у некоторых животных оба типа гамет производятся одной особью, у большинства животных — разными особями, которые в связи с этим строго разделяются соответственно на самок и самцов. Помимо продуцирования клеток различного пола., самцы и самки различаются рядом морфологических и физиологических признаков, а также половым поведением, которые обеспечивают слияние половых клеток.
Віруси – це найменша та найпростіша життєва форма. Вони в 10-100 разів менше, ніж бактерії.
Найбільша різниця між вірусами та бактеріями полягає в тому, що віруси, щоб розмножуватися мають знаходитися в живих організмах (рослина чи тварина), тоді як більшість бактерій можуть вирости на неживих поверхнях (бактерії розмножуються шляхом поділу).
Бактерії – це міжклітинні організми (тобто вони живуть між клітинами); в той час як віруси є внутрішньоклітинними організмами (вони проникають в клітину-хазяїн і живуть всередині клітини). Вони змінюють генетичний матеріал клітини-хазяїна з його нормальної функції на виготовлення самого вірусу.
Є деякі корисні бактерії, але всі віруси шкідливі.
Антибіотики не можуть вбити віруси, але можуть вбити більшість бактерій, за винятком більшості грамнегативних бактерій.
Прикладом захворювання, викликаного бактеріями, є стрептококки, і прикладом ураження, викликаного вірусом, є грип.
Віруси не е організмами, вони являють собою неклітинні форми життя, їх місце особливе, бо вони перебувають на межі живого і неживого. Віруси — це подібні до кристалів структури, які, потрапивши в організм, змушують його утворювати нові покоління вірусів. Вірус контролює та направляє цей процес. При цьому сам він не росте, не живиться, не виділяє продуктів обміну.
Багато вірусів, оселившись в організмах, викликають хвороби. Наразі відомо близько 10 тис. видів вірусів.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/virusi-ta-bakteriyi-porivnyannya
Объяснение: