1. Почему при недостатке воды происходит увядание растений?
1) уменьшается давление клеточного сока на стенку вакуоли клетки
2. Растения подкармливают азотными удобрениями, так как эти удобрения
увеличению зелёной массы растений
3. При пересадке рассады капусты у неё прищипывают верхушку корня для
1) усиления образования придаточных корней
4. Почему на корнях растений при пересадке необходимо оставлять почвенный ком?
1) для сохранения корневых волосков
5. Какой из перечисленных организмов относят к царству Растения?
1) плаун
6. К высшим споровым растениям относят
4) папоротник орляк
7. Из спор зелёного мха кукушкина льна развивается(-ются)
2) предросток в виде зелёных нитей
8. Главный признак, по которому покрытосеменные растения объединяют в семейства, – особенности строения
4) цветка
9. К доклеточным формам жизни относят
1) вирус герпеса
10. Одним из признаков, по которым грибы выделяют в самостоятельное царство, яв-ляется то, что они
2) неподвижные гетеротрофы
11. Что развивается из вегетативной почки цветкового растения?
2) стебель с листьями и почками
12. По какой части древесного стебля происходит передвижение растворённых органи-ческих веществ из листьев ко всем органам?
3) луб
13. Волокно как особый вид механической ткани сильно развито в стебле
3) льна-долгунца
14. Наличие влажной и голой кожи у дождевого червя связано с процессом
4) дыхания
15. Тип беспозвоночных, у представителей которого впервые в животном мире появи-лась сквозная пищеварительная система, –
4) круглые черви
16 Одним из отличий кольчатых червей от круглых является то, что у кольчатых есть
4) кровеносная система
17. Наиболее сложное внутреннее строение среди перечисленных беспозвоночных жи-вотных имеют
2) членистоногие
18. Что из перечисленного ниже может стать объектом изучения учёного-зоолога?
2) строение передней конечности ящерицы
19. К какому типу отношений относят взаимоотношения гидр и дафний, живущих в од-ном водоёме?
3) хищник-жертва
20. Какая из приведённых пищевых цепей составлена правильно?
1) злаки → полевая мышь → степной хорёк → сокол балобан
Объяснение:
ПОВЕДІНКОВИЙ АКТ - це сукупність послідовних природжених і набутих дій, що спрямовані на досягнення певного результату шляхом безпосереднього контакту з об'єктами середовища. У тварин є багато поведінкових актів, які наче окремі пазли формують мозаїку складної поведінки. Загальну структуру поведінкових актів відображає проста схема з трьох основних стадій: пошукова поведінка, ключові стимули, завершальний акт.
Першою стадією поведінкового акту є пошукова поведінка, що здійснюється під впливом мотиваційних стимулів. Так, на початку сезону розмноження самці птахів вибирають місця для гнізд, голодний собака шукає їжу.
Пошуки тварин базуються на природжених реакціях, але в процесі життя особини пошукова поведінка доповнюється набутими реакціями.
Другою стадією є дії, що проявляються як відповідь на певні подразники. Їх називають ключовими стимулами, тому що саме вони «вмикають» саме цю дію. Ключові стимули різноманітні та сприймаються за до органів чуття. Це може бути спів, мітка на дзьобі, запах їжі, дупло дерева тощо. Так, для птаха, який вибирає місце для гнізда, дупло в дереві буде ключовим сигналом, що вмикає наступні дії, пов’язані з будівництвом гнізда. Для голодного собаки запах закопаної у землі кістки буде сигналом для її відкопування.
Третьою стадією є завершальний акт, що здійснюється як фіксований комплекс дій (ФКД). Це складний комплекс природжених дій, що є подібними в усіх представників виду та проявляється без спеціального навчання. Саме такі реакції завершальної стадії поведінкових актів і є інстинктом у чистому вигляді. Якщо ці дії проявились у тварини, то вона буде їх виконувати навіть тоді, коли змінюються умови й доцільність цих дій втратиться.
Отже, поведінковий акт здійснюється в три стадії і складається з природжених та набутих дій, спрямованих на результат.
Стимули (сигнальні подразники) - це різноманітні за природою сигнали, що використовуються тваринами для впливів на поведінку. Залежно від їхнього значення та впливу на певній стадії поведінкових актів стимули поділяють на мотиваційні, пускові та завершальні.
Мотиваційні стимули - це внутрішні чи зовнішні подразники, які сприяють виникненню певної потреби й готують організм до відповідної активності. Так, у пташенят сріблястої чайки чи голодного собаки мотиваційним стимулом є відчуття голоду.
Пускові (ключові) стимули - це сигнали, які вникають інстинктивні реакції тварин. Носіями цих сигналів є самі тварини, а їхня здатність видавати такі сигнали є природженою. Ключовими подразниками можуть бути звуки (квакання в жаб, спів у співочих птахів), запахи (леткі сполуки для комах, собак), дотик, колір і зображення (малюнки на крилах метеликів, колір і форма квітів для нектарниць), рухи (прояви погрозливої поведінки в змій) тощо. Розглянемо роль ключових подразників на класичному прикладі етології. Пташенята мартина сріблястого після вилуплення з яєць хочуть їсти. Вони годинами дивляться на світ і шукають червону пляму, яка для них є ключовим стимулом. У дорослого мартина дзьоб жовтий, але знизу піддзьобка є яскрава червона пляма.
Пташенята шукають саме її. Вони будуть тикатися дзьобами в різні сторони, аж поки не натраплять на неї. Постукування дзьобиками в ділянці плями стимулює дорослу чайку до годування пташенят.
Завершальні стимули - це зовнішні чи внутрішні сигнали, які викликають завершення поведінкової реакції. Так, наповнений шлунок є сигналом для припинення харчової поведінки собаки чи пташенят, вигляд збудованого гнізда змушує птахів припинити свою роботу.