Пташки Молоді самці птахів із ряду горобцеподібних починають співати відразу після народження. Але щоб почали лунати справжні голоси птахів, повинен відбутися повний розвиток органів співу та м'язів, що керують ними, а це потребує деякого часу. Молоді самці зазвичай уважно слухають спрощену пісню батьків (так звану „зиЬзопд") і вивчають спочатку цю „версію". Навесні вони самі починають співати і постійно вдосконалюють пісню, слухаючи і повторюючи голоси інших самців. Але „майстрами" в цій справі птахи стають здебільшого вже тільки наступного року.
Самець зяблика, вирощений окремо від інших птахів свого виду, і який ніколи не чув їхніх голосів, теж пробує співати, але його спів не схожий на типовий спів зяблика. У загальному, пісні всіх зябликів трохи відрізняються між собою в залежності від того, де живуть птахи. Ці відмінності зберігаються, оскільки молоді самці переймають від батьків типову пісню з елементами місцевого „діалекту". Такого ж співу навчаються й інші види птахів. Пташеня, вирощене названими батьками, вивчить типову для їхнього виду пісню, і не пробуватиме співати так, як інші особини його власного виду, включаючи і батьків. Австралійський лірохвіст, слухаючи спів інших видів птахів, складає з фрагментів чужих мелодій власну пісню. Він мешкає в непрохідних чагарниках і потребує багатого репертуару, щоб привернути увагу самки. Те саме ігається і в інших видів. Наприклад, у піснях чорних дроздів та великих синиць з'являються мотиви птахів, що гніздуються поблизу, й інші звуки, які вони чують навколо, наприклад, навіть свисток паровоза. Пташенята всіх співочих птахів постійно прислухаються і намагаються наслідувати звукам, які їх оточують.
Пташенята повинні навчитися тим самим важливим речам, як і всі тварини: відрізняти придатну для них їжу від непридатної, друзів від ворогів, батьків від інших представників виду, важливу інформацію від неважливої. Поступово вони вчаться також пристосовуватися до змін місця існування.
Механізм раннього навчання, або імпринтінгу (відображення) відкрив й описав австрійський лікар, автор етології Конрад Лоренц. Етологія -це напрямок зоопсихології, що вивчає поведінку тварин у природних умовах. Раннє навчання діє в перші години після народження й зам'ятовується на все життя.
Каченята вчаться впізнавати голос матері, ще знаходячись в яйці. її крякання для пташенят, які щойно вилупилися, - сигал, що виділяє батьків. Мати -перша, кого бачить каченя, вилупившись з яйця. Цей образ відбивається у нього в пам'яті і залишається в ній на все життя, як символ самки. Гусенята запам'ятовують не звуки, а рухи. Тому символом матері для них можуть бути інші види тварин, людина і навіть предмет, якщо це буде перший великий рухомий об'єкт, який вони побачать після вилуплення. Імпринтінг допомагає пташенятам запам'ятати образ матері як захисниці і джерела корму.
1) Представители: паразиты человека и животных(аскарида,острица,ришта) 2)Строение: Многоклеточные трёхслойные животные, двусторонеяя симметрия, тело покрытое плотной кутиколой,наличие тканей,наличие кожно-мускольного мешка,пищев.пути:ротовое отверстие,кишка,анальное отверстие., выделение через поверхность тела. ервная система:окологлоточное нервное кольцо и брюшная нервная цепочка. 3) Отсутствие кровеносной и дыхательной систем. 4)Среда обитания-моря,пресные водоёмы,почва. Вредители растений,паразиты животных и человека
В процессе познания природы формировались отдельные естественные науки. Это необходимый этап познания – этап дифференциации знаний, дифференциации наук. Он обусловлен необходимостью охвата все большего и все более разнообразного числа исследуемых природных объектов и более глубокого проникновения в их детали. Но природа – это единый, уникальный, многогранный, сложный, самоуправляющийся организм. Если природа едина, то единым должно быть и представление о ней с точки зрения естественной науки. Такой наукой является естествознание.
Естествознание – наука о природе как единой целостности или совокупность наук о природе, взятая как единое целое. Последние слова в этом определении еще раз подчеркивают, что это не просто совокупность наук, а обобщенная, интегрированная наука. Это означает, что сегодня дифференциация знаний о природе сменяется их интеграцией. Эта задача обусловлена, во-первых, объективным ходом познания природы и, во-вторых, тем, что человечество познает законы природы не ради простого любопытства, а для использования их в практической деятельности, для своего жизнеобеспечения.
Слово «естествознание» означает знание о природе. Поскольку природа чрезвычайно многообразна, то в процессе ее познания формировались различные естественные науки: физика, химия, биология, астрономия, география, геология и многие другие. Каждая из естественных наук занимается изучением каких-то конкретных свойств природы. При обнаружении новых свойств материи появляются новые естественные науки с целью дальнейшего изучения этих свойств или, по крайней мере, новые разделы и направления в уже имеющихся естественных науках. Так сформировалась целая совокупность естественных наук. По объектам исследования их можно разделить на две большие группы: науки о живой и неживой природе. Важнейшими естественными науками о неживой природе являются : физика, химия, астрономия.
Физика – наука, которая изучает наиболее общие свойства материи и формы ее движения (механическую, тепловую, электромагнитную, атомную, ядерную) . Физика имеет много видов и разделов (общая физика, теоретическая физика, экспериментальная физика, механика, молекулярная физика, атомная физика, ядерная физика, физика электромагнитных явлений и т. д) .
Химия – наука о веществах, их составе, строении, свойствах и взаимных превращениях. Химия изучает химическую форму движения материи и делится на неорганическую и органическую химию, физическую и аналитическую химию, коллоидную химию и т. д.
Астрономия – наука о Вселенной. Астрономия изучает движение небесных тел, их природу, происхождение и развитие. Важнейшими разделами астрономии, которые сегодня превратились, по существу, в самостоятельные науки, являются космология и космогония.
Космология – физическое учение о Вселенной как целом, ее устройстве и развитии.
Космогония – наука, которая изучает вопросы происхождения и развития небесных тел (планет, Солнца, звезд и др.) . Новейшим направлением в познании космоса является космонавтика.
Биология – наука о живой природе. Предметом биологии является жизнь как особая форма движения материи, законы развития живой природы. Биология, по-видимому, является самой разветвленной наукой (зоология, ботаника, морфология, цитология, гистология, анатомия и физиология, микробиология, вирусология, эмбриология, экология, генетика и т. д.) . На стыке наук возникают смежные науки, такие как физическая химия, физическая биология, химическая физика, биофизика, астрофизика и т. д.
Пташки Молоді самці птахів із ряду горобцеподібних починають співати відразу після народження. Але щоб почали лунати справжні голоси птахів, повинен відбутися повний розвиток органів співу та м'язів, що керують ними, а це потребує деякого часу. Молоді самці зазвичай уважно слухають спрощену пісню батьків (так звану „зиЬзопд") і вивчають спочатку цю „версію". Навесні вони самі починають співати і постійно вдосконалюють пісню, слухаючи і повторюючи голоси інших самців. Але „майстрами" в цій справі птахи стають здебільшого вже тільки наступного року.
Самець зяблика, вирощений окремо від інших птахів свого виду, і який ніколи не чув їхніх голосів, теж пробує співати, але його спів не схожий на типовий спів зяблика. У загальному, пісні всіх зябликів трохи відрізняються між собою в залежності від того, де живуть птахи. Ці відмінності зберігаються, оскільки молоді самці переймають від батьків типову пісню з елементами місцевого „діалекту". Такого ж співу навчаються й інші види птахів. Пташеня, вирощене названими батьками, вивчить типову для їхнього виду пісню, і не пробуватиме співати так, як інші особини його власного виду, включаючи і батьків. Австралійський лірохвіст, слухаючи спів інших видів птахів, складає з фрагментів чужих мелодій власну пісню. Він мешкає в непрохідних чагарниках і потребує багатого репертуару, щоб привернути увагу самки. Те саме ігається і в інших видів. Наприклад, у піснях чорних дроздів та великих синиць з'являються мотиви птахів, що гніздуються поблизу, й інші звуки, які вони чують навколо, наприклад, навіть свисток паровоза. Пташенята всіх співочих птахів постійно прислухаються і намагаються наслідувати звукам, які їх оточують.
Пташенята повинні навчитися тим самим важливим речам, як і всі тварини: відрізняти придатну для них їжу від непридатної, друзів від ворогів, батьків від інших представників виду, важливу інформацію від неважливої. Поступово вони вчаться також пристосовуватися до змін місця існування.
Механізм раннього навчання, або імпринтінгу (відображення) відкрив й описав австрійський лікар, автор етології Конрад Лоренц. Етологія -це напрямок зоопсихології, що вивчає поведінку тварин у природних умовах. Раннє навчання діє в перші години після народження й зам'ятовується на все життя.
Каченята вчаться впізнавати голос матері, ще знаходячись в яйці. її крякання для пташенят, які щойно вилупилися, - сигал, що виділяє батьків. Мати -перша, кого бачить каченя, вилупившись з яйця. Цей образ відбивається у нього в пам'яті і залишається в ній на все життя, як символ самки. Гусенята запам'ятовують не звуки, а рухи. Тому символом матері для них можуть бути інші види тварин, людина і навіть предмет, якщо це буде перший великий рухомий об'єкт, який вони побачать після вилуплення. Імпринтінг допомагає пташенятам запам'ятати образ матері як захисниці і джерела корму.
Объяснение:
Если не правильно прости ок