а) Гангліонарна передача нервових імпульсів. Прегангліонарні нейрони симпатичної і парасимпатичної систем-холінергічні: при утворенні аксодендритичних синапсів з гангліонарними клітинами з цих нейронів вивільняється ацетилхолін (АХ). Рецептори на поверхні гангліонарних клітин називають нікотиновими, так як їх збудження може відбуватися при місцевій дії нікотину. б) Передача нервових імпульсів в нейроефекторному синапсі. Постгангліонарні нервові волокна симпатичної і парасимпатичної систем утворюють нейроефекторні з'єднання (синапси)з ефекторними тканинами (тканинами-мішенями). За вивільнення нейромедіаторів відповідають численні пресинаптичні потовщення, розташовані по ходу нервових волокон. Головний нейромедіатор в симпатичних нейроефекторних з'єднаннях-норадреналін (норепінефрин), який вивільняється з гранулярних везикул. Постгангліонарні симпатичні волокна-переважно адренергічні; виняток становлять холінергічні волокна, що відповідають за симпатичну іннервацію розташованих по всьому тілу еккрінових потових залоз. Головний нейромедіатор в парасимпатичних нейроефекторних з'єднаннях-ацетилхолін (АХ). Постгангліонарні парасимпатичні волокна переважно холінергічні.
Объяснение:
Лиша́йники — організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями або ціанобактеріями. Гриб утворює основу тіла лишайника, а клітини водорості містяться всередині. Водорость здатна до фотосинтезу й постачає грибу поживні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів.
Лишайники примітні невибагливістю до умов існування: вони переносять холод, спеку і майже повне висихання, але сильно потерпають від забруднення. Ростуть дуже повільно (часто менше міліметра за рік). Деякі з них живуть настільки довго, що входять до числа найстаріших живих організмів планети. Відомо біля 20 000 видів лишайників
Объяснение: