Скелет і м'язи — складові частини опорно-рухової системи.
Скелет є опорою для тіла і органів руху, захищає найважливіші органи.
За рахунок роботи м'язів здійснюється рух.
Скелет кісткових риб поділяється на 4 відділи:
скелет голови (череп);
скелет тулуба;
скелет поясів кінцівок;
скелет плавців.
Основою внутрішнього скелета риби є хребет і череп.
Хребет риби складається з великого числа хребців. У ньому розрізняють тулубовий і хвостовий відділи.
Хребці тулобового відділу мають тіло, верхню і нижню дуги. Верхні дуги, розрашовуючись одна за одною, утворюють канал, у якому міститься спинний мозок. Нижні дуги розростаються у сторони у вигляді двох поперечних відростків. До них, зазвичай, прикріплюються ребра.
Верхні і нижні дуги хребців хвостового відділу мають однакову будову. Нижні дуги хребців утворюють канал, по якому проходять кровоносні судини.
Спереду хребет нерухомо сполучається з черепом, який складається з мозкової коробки і кісток, що утворюють щелепи, кістки очниць і зябрового апарату (зяброві дуги і зяброві кришки).
Деякі кістки входять до складу скелета грудного пояса кінцівок.
Під великими зябровими кришками, якщо їх підняти, можна побачити зяброві дуги. Зяброві дуги складають кістяк дихального апарату, тобто виконують функцію опори. На них містяться зябра. Будова скелета:
скелет непарних плавців складається з багатьох подовжених кісточок, укріплених у товщі мускулатури;
скелет парного плавця складається зі скелета пояса і скелета вільної кінцівки. Скелет плечового поясу прикріплюється до скелету голови;
скелет вільної кінцівки (самого плавця) включає багато дрібних і подовжених кісточок — плавцеві промені;
черевний пояс утворений однією кісткою;
скелет вільного черевного плавця складається з багатьох довгих кісточок.
Основні м'язи розташовані рівномірно у спинній частині тіла риби; особливо добре розвинені м'язи, які рухають хвіст.
Многоклеточные животные обладают более высоким уровнем организации, чем одноклеточные. Их тело состоит из клеток, выполняющих разные функции организма, в то время как у одноклеточных все функции осуществляются одной клеткой. У колониальных простейших тело также состоит из многих клеток, но у них отсутствует клеточная дифференциация. Клетки многоклеточных в связи со специализацией обычно утрачивают к самостоятельному существованию, а у колониальных простейших отчлененные клетки некоторое время могут существовать независимо, но затем путем деления восстанавливают колонию. Многоклеточные поддерживают целостность организма путем межклеточного взаимодействия, а одноклеточные — за счет процессов саморегуляции внутри одной клетки. Онтогенез многоклеточных характеризуется процессом дробления яйцеклетки на множество клеток-бластомеров, из которых в дальнейшем формируется организм с дифференцированными клетками и органами. У одноклеточных онтогенез сводится к росту и формированию органелл в одной клетке. Деление клеток у простейших приводит не к росту организма, как у многоклеточных, а к размножению. Промежуточное положение между ними занимают колониальные простейшие, у которых за счет деления клеток формируются новые колонии. Многоклеточные, как правило, крупнее одноклеточных . Увеличение размеров тела многоклеточных по отношению к их поверхности усложнению и совершенствованию процессов обмена, формированию внутренней среды. Совершенствование процессов обмена обеспечило многоклеточным большую устойчивость (гомеостаз) , автономизацию жизненных процессов и большую продолжительность жизни. У многоклеточного организма гораздо больше шансов при к широкому набору ситуаций, с которыми ему приходится сталкиваться. Отсюда следует и принципиальное различие между клеткой и многоклеточным организмом в стратегии адаптации: первая на любое средовое влияние реагирует целостно и генерализованно, второй адаптироваться к условиям жизни за счет перестройки функций только отдельных из своих составляющих частей — тканей и органов. Таким образом, многоклеточные обладают целым рядом преимуществ в организации по сравнению с одноклеточными и представляют собой качественный скачок в процессе эволюции от Protozoa к Metazoa.
Скелет і м'язи — складові частини опорно-рухової системи.
Скелет є опорою для тіла і органів руху, захищає найважливіші органи.
За рахунок роботи м'язів здійснюється рух.
Скелет кісткових риб поділяється на 4 відділи:
скелет голови (череп);
скелет тулуба;
скелет поясів кінцівок;
скелет плавців.
Основою внутрішнього скелета риби є хребет і череп.
Хребет риби складається з великого числа хребців. У ньому розрізняють тулубовий і хвостовий відділи.
Хребці тулобового відділу мають тіло, верхню і нижню дуги. Верхні дуги, розрашовуючись одна за одною, утворюють канал, у якому міститься спинний мозок. Нижні дуги розростаються у сторони у вигляді двох поперечних відростків. До них, зазвичай, прикріплюються ребра.
Верхні і нижні дуги хребців хвостового відділу мають однакову будову. Нижні дуги хребців утворюють канал, по якому проходять кровоносні судини.
Спереду хребет нерухомо сполучається з черепом, який складається з мозкової коробки і кісток, що утворюють щелепи, кістки очниць і зябрового апарату (зяброві дуги і зяброві кришки).
Деякі кістки входять до складу скелета грудного пояса кінцівок.
Під великими зябровими кришками, якщо їх підняти, можна побачити зяброві дуги. Зяброві дуги складають кістяк дихального апарату, тобто виконують функцію опори. На них містяться зябра. Будова скелета:
скелет непарних плавців складається з багатьох подовжених кісточок, укріплених у товщі мускулатури;
скелет парного плавця складається зі скелета пояса і скелета вільної кінцівки. Скелет плечового поясу прикріплюється до скелету голови;
скелет вільної кінцівки (самого плавця) включає багато дрібних і подовжених кісточок — плавцеві промені;
черевний пояс утворений однією кісткою;
скелет вільного черевного плавця складається з багатьох довгих кісточок.
Основні м'язи розташовані рівномірно у спинній частині тіла риби; особливо добре розвинені м'язи, які рухають хвіст.
:)