Два разных вида могут не различаться по анатомическому строению, быть морфологически сходными, но в природе не скрещивающихся из-за наличия разных хромосомных наборов. Так, под названием «крыса черная» различают два вида-двойника: крыс, имеющих в кариотипе 38 и 49 хромосом; под названием «малярийный комар» существует 6 внешне не различимых видов-двойников; у рыбки щиповки – 3 вида двойника.Ни один из критериев в отдельности не может служить для определения вида. Охарактеризовать вид можно только по их совокупности.
Плазуни
Час існування: карбон — сучасність
Гатерія, Sphenodon punctatus
Гатерія, Sphenodon punctatus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Плазуни́, або Репти́лії (Reptilia) — традиційний клас хребетних тварин, частина клади зауропсидів. Представники класу не утворюють клади, і тому сучасні кладистичні класифікації не розглядають плазунів як таксон[1], хоча згідно з іншими класифікаціями він не скасований. Представники групи — холоднокровні тварини з розмірами тіла від декількох сантиметрів до 10 м. У світі відомо близько 8 тисяч видів плазунів
В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року, у багаторічних рослин холодного чи помірного клімату з пазушних бруньок, що перезимували, навесні виростають нові бічні пагони. Сплячі бруньки - пазушні і додаткові бруньки, що після зимівлі не розвиваються, вони можуть перебувати у стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.
Галуження - утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів, формується крона (сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура). У чагарників стебло починає галузитися біля самої поверхні ґрунту, утворюючи кілька бічних пагонів (у шипшини, смородини, аґрусу); у жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підземної частини пагона (кущіння, чим краще кущаться злакові, тим більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай).
Галуження визначає зовнішній вигляд рослини, воно дає змогу збільшує листкову поверхню для фотосинтезу, навіть в залежності від кліматичних умов це може відбуватися по-різному.
Знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв плодів чи задоволення своїх естетичних потреб (створюється завдяки зрізанню верхівкових бруньок, припиняючи ріст пагона у висоту і стимулюючи ріст бічних пагонів, таким чином можна виростити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів).
