г) некоторые витамины
Объяснение:
Одними из наиболее изученных веществ с антимутагенными эффектами являются витамины-антиоксиданты (аскорбиновая кислота, витамины Е и А, бета-каротин), биологические пигменты (гемоглобин, хлорофиллы и цитохромы, ликопен), полифенолы (флавоноиды, танины, катехины и другие циклические спирты), соединения, содержащие серу, соединения селена и другие.
§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
Автотрофтар (гр. autos — өзім, өздігінен; trophe — қорек, қоректену, тамақтану) — бейорганикалық заттардан (көмірқышқыл газынан, судан, азоттың бейорганикалық қосылыстарынан) фотосинтез немесе хемосинтез арқылы органикалық дүниенің тіршілігі үшін тым қажет күрделі органикалық заттарды (акуыздарды, майларды, көмірсуларды) түзетін организмдер. Автотрофты организмдерге жасушаларында жүретін фотосинтез процесі үшін күн сәулесі қуатын пайдаланатын жасыл өсімдіктер және хемосинтез процесі үшін химиялық қуатты пайдаланатын кейбір хемотрофты бактериялар жатады. Автотропты ағзалардың табиғатта маңызы өте зор, олар адам және жануар синтездей алмайтын барлық органикалық заттарды құрайды.
Автотропты ағзаларға жоғарғы сатыдағы өсімдіктер (паразиттер мен сапрофиттерден басқа), балдырлар және кейбір бактериялар жатады. Автотропты бактериялар органикалық заттарды минералды қосылыстардан синтездейді. Ол үшін химиялық реакциялар (хемоситез) қуатын пайдаланады. Мысалы, топырақ бактериялары -нитросомонас және нитробактер аммиакты азот қышқылының тұзына дейін тотықтырады да, одан босаған қуатты денесін құруға пайдаланады. Кейбір микроағза жасушасында хлорофилл тектес пигменттер болғандықтан, синтездеу процессіне қажетті қуатты күн сәулесінен алады. Оларды фотосинтездеуші Автотропты микроағзалар деп атайды
переоксид водорода, некоторые витамины