Гриби́ (лат. Fungi) — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за до спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні. Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів[2], проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн видів[3][4].
Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини. Плодові тіла (спорокарпи) деяких грибів вживають у їжу: білий гриб, печериця, лисич
Объяснение:Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий б життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро.
У побуті під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia) закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, включаючи людину».
При цьому раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних най ших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, кнідоспоридій, які, можливо, їх втратили).
Размер тела гидры около 1 см без учета длины щупалец. Тело имеет цилиндрическую форму. С одной стороны находится ротовое отверстие, окруженное щупальцами. С другой стороны — подошва, им животное крепится с предметам.
Количество щупалец может быть различным (от 4 до 12).
Гидра имеет жизненную форму одиночный полип (т. е. колоний не образует, так как при бесполом размножении дочерние особи полностью отделяются от материнской; также гидра не образует медуз). Бесполое размножение осуществляется почкованием. При этом в нижней половине тела гидры вырастает новая маленькая гидра.
Гидра менять свою форму тела в определенных пределах. Она может изгибаться, наклоняться, укорачиваться и удлиняться, вытягивать щупальца.
