- ферменти значно підвищують швидкість перебігу біохімічних реакцій, але не входять до складу кінцевих продуктів реакції;
- ферменти забезпечують перебіг лише тих біохімічних реакцій, які можливі, виходячи із законів термодинаміки;
- ферменти прискорюють швидкість як прямої, так і зворотної реакції перетворення субстрату, не змінюючи константи рівноваги (Кр) реакції та зменшуючи термін часу до досягнення стану рівноваги (або стаціонарного стану у відкритій метаболічній системі);
- протягом реакції фермент певним чином взаємодіє із субстратом, що перетворюється, але до складу кінцевих продуктів реакції не входить. Під час перебігу біохімічної реакції, що каталізується, відбувається циклічний процес, в ході якого фермент та субстрат підлягають ступеневому перетворенню з утворенням продукту реакції та регенерацією ферменту;
- ферменти є високоспецифічними каталізаторами, тобто діють, як правило, на структурно близькі субстрати, що мають певний хімічний зв’язок, структурно подібні радикали або функціональні групи. Проявом високої специфічності ферментів є їх стереоспецифічність, тобто здатність перетворювати тільки певні стереоізомери, наприклад L- або D-амінокислоти, D- або L-моносахариди
Исходя из особенностей эмбрионального развития, все хордовые подразделяются на две группы: анамний и амниоты. Анамний (an — отрицательная частица, amnion — водная оболочка) —это животные, у которых в процессе эмбрионального развития не образуются такие зародышевые оболочки, как амнион, или водная оболочка, и аллантоис. К анамниям относят хордовых, ведущих пер-вичноводный образ жизни, а также низших хордовых, тесно связанных с водной средой в период размножения и эмбрионального развития зародышей,— бесчелюстных, рыб и земноводных. Поскольку эмбриональное развитие этих хордовых происходит в водной среде, то у них, естественно, отсутствует водная оболочка, а также аллантоис, поскольку функции дыхания, выделения и питания развивающегося зародыша обеспечивает окружающая его водная среда. К амниотам относятся хордовые, у которых в процессе развития возникают такие зародышевые оболочки, как амнион и аллантоис (allantoides — колбасовидный). Эти зародышевые оболочки присущи хордовым, живущим на суше, а также вторичноводным животным из классов пресмыкающихся, птиц и млекопитающих. Развитие зародышей у этих животных, а также у человека происходит в полости, образуемой амниотической оболочкой, которая наполнена амниотической, или околоплодной, жидкостью. Таким образом, эмбриональное развитие амниот, как и анамний, осуществляется в водной среде, что является показателем преемственности филогенетического развития всех хордовых. Однако амниотическая жидкость не может обеспечить развивающемуся зародышу оптимальные условия для дыхания, выделения и питания.
