Завжди вважалося, що грибними лісами є змішані ліси з дуба, берези, осики, ялини, сосни, а також березові гаї, соснові бори.
У цих лісах рясно ростуть багато видів грибів, з них:
а) їстівні: білі, маслюки, лисички, опеньки, вовнянки, рижики, зеленки, підберезники, підосичники, грузді, валуї, сироїжки, печериці, моховики та інші.
б) неїстівні: мухомори, бліді поганки та ін.
Слід врахувати, що гриби не можуть рости в надмірно сирих або сухих місцях, зокрема, в рямнозростаючому брусничнику і чорничнику, серед ялівцевих заростей, під тополями, в заростях папороті, дуже рідко зустрічаються в непрохідній гущавині. У сухе літо гриби краще ростуть в добре зволожених місцях, по периферії боліт, по тінистих схилах з північного боку. У занадто дощове літо вони виростають на невеликих пагорбах, по узбіччях доріг, на узліссях лісу.
Объяснение:
Для начало надо знать, что при воздействии звука на ухо существует два вида проводимости. Воздушная - когда ушная раковина, слуховой проход, барабанная перепонка, слуховые косточки передают колебания на жидкости внутреннего уха. Поэтому при проверке слуха камертонами или на аудиометре мы отмечаем значения как воздушной, так и костной проводимости. Если взять камертон и приложить его к костям черепа или к передним зубам, мы почувствуем вибрацию и услышим звук. Именно этим и пользовался глухой композитор. Вначале он применял специальный "ушной рожок" с расширением на конце. А потом стал брать в сжатые зубы деревянную палочку, которая вторым концом упиралась в переднюю панель фортепиано. Таким образом он различал звуки:)
