Розмноження:
Розмножуються лишайники здебільшого вегетативно (ділянками тіла; у деяких з'являються спеціальні утвори: різноманітні за формою вирости верхнього корового шару - клітини водоростей, які оточені гіфами - сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширюють їх; в інших лишайників у серцевинній частині формуються мікроскопічні кульки з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрівання розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигляді порошкоподібного нальоту), але можуть розмножуватись і статевим формуються особливі спори, у сприятливих умовах проростають, гіфи починають рости в усіх напрямках, коли знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобактерії, гіфи обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишайника).
Ріст:
Ростуть лишайники дуже повільно (за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швидше, ніж накипні).
Тривалість життя:
Живуть лишайники довго - десятки та сотні років (довгожитель ризокарпон географічний).
Деревні рослини (сосни, модрини, кипариси, секвої, клени, буки, ясени, евкаліпти)
Напівдеревні рослини (Чорниця, брусниця, Полин, шавлія, лаванда, астрагал)
Наземні трави (рослина артишок, Багряник японський, Дуб червоний, Береза бородавчаста )
Водні трави (Білокрильник болотяний; Деревій іволістний; Єжеголовник прямий; Очерет озерний; Стрілолист звичайний; Сусак)
Відмінність між ними полягає крім різного ступеня здерев'яніння їх стебел в тривалості життя і характері зміни скелетних пагонів в загальній пагоновій системі.
