Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування: до життя в болотах, водного життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях.
Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і "стрижі, наприклад, вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель.
Птахи, що використовують повітря і як середовище пересування, і як середовище добування поживи, більшу частину доби проводять у польоті. Вони мають найдосконаліший літальний апарат.
Дрібні та середні птахи (стрижі, ластівки, соколи) мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. Хвіст у них частіше глибоко вирізаний, або вилчастий. Ці птахи літають дуже швидко і можуть робити несподівані повороти. У більших птахів літальний апарат пристосований до ширяння. Наприклад, у морських форм (чайок, буревісників) крило відносно довге й вузьке, а у сухопутних (хижих птахів) воно ширше і коротше.
Птахи, що використовують як середовище існування й добування поживи воду, також мають відповідні пристосування, які розвивались у двох напрямках: пристосування крил і пристосування ніг.
Одні птахи (буревісники) мають надзвичайно довгі крила і цілими днями ширяють над водою, хапаючи побачену здобич. Такі птахи можуть плавати на воді. Інші птахи (пінгвіни) для пересування у воді використовують крила, якими діють як веслами. Пір'я крил пінгвінів перетворилися на лускоподібні утвори, тому ці птахи зовсім не можуть літати.
З огляду на те, що більшість процесів в організмі є високоенергетичними, то стає цілком зрозумілим те, що для забезпечення нормального функціонування цілісного організму потрібен ряд реакцій, що продукують енергію із зовнішніх джерел (це є реакції окиснення поживних речовин), яка акумулюється, а згодом, чи відразу використовується організмом для своїх потреб.
Для стабільної роботи клітини, як автономного центру, а також для забезпечення зовнішнього зв’язку через систему гіпоталамус–гіпофіз-ендокринні залози–забезпечення рівноваги організму – клітина прагне до постійного енергетичного насичення у вигляді безпосереднього надходження енергії або мобілізації енергетичних резервів.
Объяснение:
.
выделение летающих газов в лёгких сокрощяетметоболизм