Риби — водяні тварини, пристосовані до життя у прісних водоймах і морській воді. Вони мають твердий скелет (кістковий, хрящовий або частково закостенілий).
Розглянемо особливості будови і життєдіяльності риб на прикладі річкового окуня.
Середовище життя і зовнішня будова. Річковий окунь живе в прісноводних водоймах (у повільних річках та в озерах) Європи, Сибіру й Середньої Азії. Вода чинить помітний опір тілам, що рухаються в ній. Окунь, як і багато інших риб, має обтічну форму — це допомагає йому швидко плавати у воді. Голова окуня поступово переходить у тулуб, а тулуб — у хвіст. На загостреному передньому кінці голови міститься рот з губами, який може широко розкриватися.
На верхній частині голови видно дві пари невеликих отворів — ніздрі, які ведуть до органа нюху. З боків голови є двоє великих очей.
Плавці. Вигинаючи сплюснуте з боків тіло і хвіст то вправо, то вліво, окунь рухається вперед. У плаванні велику роль відіграють плавці. Кожний з них складається з тонкої шкірної перетинки, що підтримується кістковими плавцевими променями. Розчепірюючись, промені розтягують шкірну перетинку, і поверхня плавця збільшується. На спині в окуня є два спинних плавці: великий передній і трохи менший задній. Кількість спинних плавців у різних риб може бути різна. На кінці хвоста міститься великий дволопатевий хвостовий плавець, на нижній частині хвоста — анальний. Усі ці плавці непарні. Є в риби і парні плавці — їх завжди дві пари. Грудні парні плавці (передня пара кінцівок) містяться в окуня з боків тіла позаду голови, черевні парні плавці (задня пара кінцівок) — на нижній частині тулуба. Основну роль у русі вперед відіграє хвостовий плавець.
Парні плавці допомагають рибі робити повороти, зупинятися, повільно рухатися вперед і зберігати рівновагу.
Спинні та анальний плавці надають тілу риби стійкості під час руху і крутих поворотів.
Покриви і забарвлення. Тіло окуня вкрите кістковими лусочками. Кожна лусочка своїм переднім краєм заходить у шкіру, а заднім — налягає на лусочку наступного ряду. Усі разом вони утворюють захисний покрив — луску, що не заважає рухові тіла.
Водночас із ростом риби збільшуються і лусочки, з них можна дізнатися про вік риби.
Зовні луска вкрита шаром слизу, що його виділяють шкірні залози. Слиз зменшує тертя тіла риби об воду і захищає тварину від бактерій та цвілевих грибів.
Як і в більшості риб, в окуня черево світліше за спину. Зверху забарвлення спини майже зливається з темним дном, а знизу світле черево менш помітне на світлому фоні поверхні води.
Забарвлення тіла окуня залежить від навколишнього середовища. У лісових озерах з темним дном воно темне, іноді там трапляються навіть зовсім чорні окуні. У водоймах зі світлим піщаним дном живуть окуні зі світлим яскравим забарвленням. Окунь часто ховається в заростях. Тут зеленавий колір його боків з вертикальними темними смугами робить окуня непомітним. Таке захисне забарвлення допомагає рибі ховатися від ворогів і краще підстерігати здобич.
З боків на тілі окуня від голови до хвоста проходить вузька темна бічна лінія. Це особливий орган чуттів, з будовою та значенням якого ви ознайомитеся далі.
Объяснение:
Земноводные- первичные (туловищные) почки, расположенные в туловище по бокам позвоночника, мочеточники и мочевой пузырь.
Пресмыкающиеся- выделительная система представлена вторичными (тазовыми) почками, мочеточниками и мочевым пузырем.
Птицы- органы выделения- парные вторичные ( тазовые) почки, мочевого пузыря нет.
Рыбы- выделительная система включает почки, мочеточники, мочевой пузырь, выводной проток. У рыб первичные (туловищные) почки. Они имеют вид длинных лент, расположенных вдоль тела.
Млекопитающие- парные вторичные (тазовые) почки, парные мочеточники, мочевой пузырь и мочеиспускательный канал. Почки млекопитающих имеют большее число сосудистых клубочков и более длинные почечные канальцы по сравнению с почками пресмыкающихся.
Этим они и отличаются)