Організм. Властивості організмів
Вивчення параграфа до вам:
• називати властивості організмів:
• пояснювати відмінності мі ж організмами і тілами неживої природи.
Понятія про організми та їх властивості. Кит і карась, дубі ромашка, підосичник і ластівка — такі несхожі зовні тіла живої природи, але їх називають організмами. До них належать усі рослини, тварини, гриби, бактерії, які існують на нашій планеті.
Організми — тіла живої природи, які живляться, дихають, ростуть, розмножуються, реагують на зовнішні подразнення.
Перелічені властивості проявляються не окремо, а всі разом. Це дає можливість відрізняти організми від тіл неживої природи.
На планеті Земля мешкае дуже багато різноманітних організмів. Для полегшення їхнього вивчення вчені об'єднують організми у групи за певними ознаками. Одними з таких груп е види організмів. В один вид об'єднують організми, які мають однакову внутрішню і зовнішню будову. зображено три види ластівок. Ці птахи досить поширені в Україні. їх чисельність сягає десятків тисяч. Але для науки — це лише три види організмів.
Розмноження. Корова і телятко, кінь і лоша, дуб і дубочок, курка і курчата — це лише кілька прикладів дорослих організмів та їхніх дитинчат. Зверніть увагу, з якою точністю наслідують нащадки будову і поведінку батьків. Властивість організмів давати потомство, яке має ознаки батьків, називається розмноженням . Ця властивість організмів забезпечує неперервність життя на Землі.
Здатність організмів відтворювати собі подібних
називається розмноженням.
Ріст і розвиток. Насіння пшениці, посаджене навесні у ґрунт, дає початок маленькому паростку. Поступово на ньому з’являються листочки, потовщується стебельце, і за кілька місяців паросток стає дорослою рослиною з колосом.
Мишенята народжуються голі, беззубі, ачерездвамісяці стають дорослими. Як бачите, в обох прикладах збільшувалися розміри та маса організмів, тобто відбувався ріст. Під час росту паростка і мишенят змінювалися не лише маса і розміри організмів, а виникали нові утворення: листочки і колос — у пшениці , хутро і зубки — у мишенят. Такі поступові зміни організмів називають розвитком.
Ріст — поступове збільшення розмірів, маси
організму.
Розвиток — зміни у будові організму та його частин.
Живлення і дихання. Організмам властиве живлення.
Живлення — це процес надходження в організм і
засвоєння ним поживних речовин.
У процесі живлення організми отримують різноманітні органічні та неорганічні речовини, що забезпечують їх ріст, розвиток та інші процеси життєдіяльності.
Необхідні для життя речовини в організм надходять із зовнішнього середовища. Непотрібні речовини, наприклад вуглекислий газ, неперетравлені рештки їжі, виводяться у зовнішнє середовище.
Організмам властиве дихання. Більшість організмів дихають киснем, що входить до складу повітря. У клітинах між киснем і органічними речовинами постійно відбувається багато хімічних явищ. Під час цього виділяється енергія, яку організми використовують для росту, розвитку, руху.
Подразливість. Організми здатні реагувати на вплив навколишнього середовища. Це називають подразливістю. Наприклад, за яскравого світла ми примружуємо очі або прикриваємо їх долонею; їжак згортається клубочком, якщо до нього доторкнутися; заєць тікає, побачивши наближення хижака.
Подразливістю називають здатність організму реагувати на зміни умов середовища.
Клітинна будова організмів. Усі організми складаються з клітин. Цим вони відрізняються від тіл неживої природи. Клітини всіх організмів мають подібну будову. їхніми основними частинами е клітинна мембрана, цитоплазма та ядро.
Клітинна мембрана захищає клітину від зовнішніх впливів. У цитоплазмі відбуваються різні хімічні явища. В середині клітини міститься ядро, яке керуе процесами життєдіяльності та зберігае спадкову інформацію.
Одноклітинні організми. Так називають організми, тіло яких складається лише з однієї клітини . До них належать більшість бактерій.
0 одноклітинні організми серед рослин, тварин, грибів. Розміри одноклітинних так само малі, як і розміри клітин. Тому їх ще називають мікроорганізмами.
Тіло одноклітинного організму утворене однією клітиною, яка здатна існувати самостійно.
Багатоклітинні організми. Тіло багатоклітинних організмів утворене величезною кількістю різноманітних клітин. На відміну від одноклітинних організмів, клітина багатоклітинного організму не може існувати самостійно, без зв'язку з іншими клітинами.
.
Объяснение:
Роль минеральных веществ в питании человека исключительно велика. Минеральные вещества входят в состав всех клеток, тканей, костей; они поддерживают кислотно-щелочное равновесие в организме и оказывают большое влияние на обмен веществ.
Минеральные вещества в зависимости от их содержания в продуктах или организме человека условно подразделяют на макроэлементы и микроэлементы.
К макроэлементам относят натрий, калий, кальций, магний, хлор, кремний, серу, железо и др.
Натрий (Na) и хлор (С1) содержатся в пище в недостаточном количестве, поэтому данные компоненты добавляют к ней в виде поваренной соли (NaCl). Натрий играет большую роль в обмене веществ, поддерживает определенную реакцию крови и величину осмотического давления в тканях.
Высоким содержанием натрия характеризуются сыры, яйца, икра. Натрий поддерживает кислотно-щелочное равновесие. Хлор необходим для образования соляной кислоты, входящей в состав желудочного сока. Хлор поступает в организм за счет поваренной соли, добавляемой в пищу.
Калий (К) регулирует содержание воды в тканях, улучшает работу сердца. Калий, кроме того, положительно влияет на кровообращение, сердечно-сосудистую деятельность. Питание преимущественно растительной пищей повышает количество калий в крови, при этом увеличивается мочеотделение и выведение солей натрия. Много калия в баклажанах, кабачках, томатах, капусте, а также в кураге, черносливе и изюме, горохе, фасоли, мясе, молоке.
Кальций (Са) входит в состав костей и зубов человека. От его содержания в пище зависит нормальная деятельность нервной системы, сердца, рост, он повышает сопротивляемость организма к инфекционным заболеваниям. Наибольшее количество солей кальция содержится в молоке и молочных продуктах, богаты кальцием желток яиц, хлеб, овощи, бобовые, салат, щавель. Организму человека требуется в сутки 0,7—0,8 г Са. Недостаток кальция вызывает рахит.
Магний снижению холестерина в плазме крови, обладает сосудорасширяющим свойством, оказывает влияние на нервную систему. Недостаток магния ведет к прекращению роста, нервной сверхвозбудимости, заболеванию кожи, выпадению волос. Наиболее богаты магнием горох, овсяная крупа, ржаной хлеб.
Сера (S) содержится в крупах, хлебе, мясе, яйцах, сыре, рыбе. Сера входит в состав некоторых аминокислот, витамина В1, гормона инсулина.
Железо (Fe) входит в состав гемоглобина, а также ряда ферментов. Недостаток железа вызывает упадок сил, малокровие. Большое количество железа содержится в мясе, печени, мозгах, гречневой и овсяной крупах, яичном желтке, много железа в ягодах. Железо, содержащееся в ягодах и плодах, усваивается особенно хорошо, так как содержит витамин С его усвоению.
Фосфор (Р) также входит в состав костей и зубов человека в сочетании с кальцием. Кроме того, он содержится в нервных тканях, а также участвует в процессе усвоения углеводов, белков и жиров. Наиболее богаты фосфором рыба, овощи, грибы, сыр, мясо, ржаной хлеб, яйца, орехи, картофель, крупы, молочные продукты.
К микроэлементам относятся вещества, содержание которых в продуктах ничтожно мало — это йод, цинк, медь, фтор, бром, марганец и др. Несмотря на малое содержание, микроэлементы исключительно важны для питания человека.
Йод необходим для нормальной деятельности щитовидной железы. Много йода в морепродуктах, грецких орехах, салате, шпинате.
Марганец (Мn) участвует в процессе формирования костей, образования гемоглобина крови росту организма. Много марганца в листовых овощах, крупах, хлебе, плодах.
Медь (Сu) и кобальт (Со) участвуют в кроветворении. Они содержатся в небольшом количестве в говяжьей печени, рыбе, свекле.
Фтор (F) необходим для формирования костей и зубов. Находится он в молоке и мясе, но в наибольшем количестве в хлебе из муки простого
Цинк (Zn) входит в состав всех тканей, влияет на функцию поджелудочной железы и жировой обмен нормальному росту молодого организма. Цинк содержится в печени животных, говядине, яйцах, репчатом луке и пр. Цинк также может привести к отравлению организма.
Потребности человека в микроэлементах выражаются в миллиграммах или долями миллиграмма, но их отсутствие или недостаток в питании приводит к серьезным осложнениям.
Некоторые микроэлементы, поступающие в организм в дозах, превышающих норму, могут вызвать отравления. Стандартами не допускается содержание в продуктах свинца, мышьяка, количество олова и меди строго ограничивается.
О количестве минеральных веществ продукта судят по количеству золы, оставшейся после полного его сжигания. Зольность является показателем качества некоторых пищевых продуктов, например муки.