Объяснение:
Характерною особливістю вищих рослин є те,що клітини групуються в окремі комплекси або системи. Системи спеціалізованих клітин, структурно та функціонально взаємопов'язаних, називають тканинами. Іншими словами,тканина- це сукупність клітин, подібних за будовою, походженням та функціями.
Відповідно до основних життєвих функцій і будови розрізняють такі найголовніші типи тканин: меристеми(твірні), покривні, основні, видільні, механічні, провідні. Покривна, провідна, механічні та основні тканини(постійні тканини) рослини виникають із твірної, клітини якої безперервно діляться і дають початок постійним тканинам.
ТВІРНІ ТКАНИНИ
Твірні тканини(меристема)- тканини, клітини яких постійно діляться. Клітини невеликі, оболонка тонка, ядро велике. Вони щільно прилягають одна до одної без міжклітиних проміжків.За розташуванням на рослині розрізняють такі твірні тканини:
-верхівкова(апікальна)- верхівка стебла, бруньки, кінчика кореня;
-вставна(інтеркалярна)- біля основи міжвузля злакових рослин;
-бічна(латеральна)- закладається всередині стебла й кореня, зумовлюючи їх ріст у товщину;
Твірні тканини за походженняс бувають:
-первинні- зумовлюють ріст проростка та первинний ріст органів клітини(зародкових стебла і кореня, що діляться);
-вторинні- виникають з первинної(камбій), забезпечують ріст стебла у товщину.
Раневі меристеми виникають навколо пошкоджених ділянок тіла рослини та утворюють калюс, який сприяє загоєнню ран.
ПОКРИВНІ ТКАНИНИ
Покривні тканини утворені живими або мертвими клітинами з щільно зімкнутими, потовщеними оболонками. Ці тканини знаходяться на поверхні коренів, стебел, листя.
Функції покривних тканин:
Захист рослини від несприятливих умов навколишнього середовища, зайвого випаровування, механічних пошкоджень і т. д.Забезпечення газообміну.Забезпечення транспірації (випаровування води).
Покривну тканину, що складається з живих клітин, називають шкіркою (або епідермою, епідермісом). Вона складається з одного ряду клітин і має вигляд тонкої прозорої плівки, що покриває органи рослини.
З часом на деяких органах рослин замість шкірки утворюється корок. Клітини короку мертві, порожнисті, мають потовщені оболонки.
ПРОВІДНІ ТКАНИНИ
Провідні тканини рослин — тканини, основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних та неорганічних сполук.Найскладніше побудована система провідні тканини у покритонасінних.
Провідні тканини рослин поділяються на флоему та ксилему. Ксилема — транспорт води і мінеральних солей. Флоема — тканина, що транспортує від листків до кореня воду і органічні речовини.
Ксилема -- це деревина, вона складається із мертвих судин, по ній рухаються вода і мінеральні речовини від кореня до усіх органів рослини (висхідний потік).
Флоема -- це луб, живі ситоподібні трубки. По ним рухаються органічні речовини від листків до усіх органів рослини (нисхідний потік).
Судини і ситоподібні трубки зібрані у судинно-волокнисті пучки.
Ксилема — механічна тканина, що поділяється на судини і трахеїди. Судини — довгі пустотілі трубки утворені з вертикального ряду паренхімних клітин. Трахеїди — видовжені мертві клітини без цитоплазми. Флоема — механічно спеціалізована тканина. Включає ситовидні трубки — вертикальний ряд видовжених живих клітин з целюлозною оболонкою, на поперечних стінках багато отворів перфорацій.
ОСНОВНІ ТКАНИНИ
Основну тканину зазвичай називають виповнювальною(або паренхімою), оскільки вона створює ніби основу органів і заповнює простір між провідними й арматурними тканинами.
Розрізняють три групи основних тканин:
асиміляційну,запасливуповітроносну (аеренхіму).
Основна асиміляційна тканина розміщена в усіх зелених частинах рослин. Її клітини містять хлоропласти, в яких здійснюється процес фотосинтезу.
Основна запаслива тканина заповнює м'які частини листків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкладаються на запас поживні речовини.
Основна повітроносна тканина багата, як правило, на міжклітинні проміжки, заповнені повітрям. Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.
МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ
Механічна тканина складається з мертвих клітин з потовщеними оболонками. Більшість клітин мають форму довгих волокон.
У рослинах часто трапляються комплекси провідних клітин і волокон механічної тканини.
Деревина складається з судин (трахей), трахеїд і деревних волокон (живих паренхімних клітин та механічних елементів). Луб (флоема) - складна тканина вищих рослин, до складу якої входять ситоподібні трубки з клітинами-супутниками і луб'яна паренхіма (власне паренхіма і волокна). Навколо цих компонентів пучка розміщені клітини механічної тканини, які значно зміцнюють його.
Одним из представителей хищников является дикий кот. Он крупнее и сильнее домашней кошки. Окраска шерсти - темная. Его излюбленное местопребывание — густые лиственные леса, низины, долины рек, расщелины камней, пещеры, дупла и норы. Основная пища - мелкие грызуны. Мех диких кошек отличается особой прочностью.
Свирепым, но редко встречающимся хищником является рысь. Она, как и дикий кот, ютится в дуплах, пещерах, расщелинах скал. Посещая места водопоев, рысь устраивает засады, притаившись обычно на дереве или скале, откуда ловко нападает на косуль, серн, оленей, туров и других крупных четвероногих. Прыгнув жертве на спину, кровожадный хищник перекусывает своими острыми клыками артерии на шее и валит животное на землю.
Гордостью местных лесов является кавказский благородный олень. Это крупное, стройное и грациозное животное поистине украшает леса Западного Кавказа. Особенно красив самец, голова которого увенчана ветвистыми рогами. Самки рогов не имеют. Рога самцов в начале весны отпадают, и вскоре после этого начинается рост новых.
По красоте своей оленю не уступает косуля. Она так же стройна, горделива и изящна. У этих животных рога имеются только у самцов. Они маловетвисты, но чрезвычайно красивы. Самцы сбрасывают их осенью, а в феврале у них вырастают новые. Бегают эти животные с неимоверной быстротой, легко преодолевая барьеры, совершая прыжки до 8 метров в длину.
Ценным мехом славятся выдры и норки. Последние встречаются реже. Это — хищники наших рек. Они мастерски ныряют, подолгу могут быть под водой, при этом уши и ноздри у них закрываются. Их густой и короткий мех не пропускает воду, он крепок и красив.
Иногда на берегу можно встретить убитую форель. Это работа выдры. За каждую охоту зверек уничтожает немало рыбы. Организм выдры нуждается в фосфоре, и потому она зачастую высасывает лишь мозг форели, а рыбу не поедает. Многочисленны и пернатые обитатели здешних лесов и лугов. Их насчитывается до 200 видов. Среди неприступных скал гнездится горная индейка - улар, а в субальпийских лугах обитает кавказский тетерев. На все лады поют жаворонки, белозобые дрозды и альпийские галки.
Часто по берегам рек встречается небольшая, темно-бурого цвета, с большим белым пятном на груди птичка. Жизнь ее тесно связана с водой. Это - оляпка, или водяной воробей. Оляпка свободно ныряет в воду и разгуливает по дну реки, отыскивая среди камней себе пищу. Ее перья смазаны особым жиром, и потому она всегда выходит из воды сухой.
Пресмыкающихся и земноводных мало. Встречаются ящерицы. Из змей - обыкновенный уж, медянка, реже - гадюка Кознакова, не крупная, но ядовитая змейка, медно-красного цвета, с характерной зигзагообразной полосой на спине.
В окрестных реках водится серебристая, с черными и красными крапинками форель. Студеная, кристально чистая вода, каменистое дно и быстрое течение — излюбленная среда для форели. В октябре, выбирая на перекатах реки мелкие места с галечным дном, форель начинает метать икру. При хвоста и грудных плавников она роет ямку, откладывает икру в нее и засыпает галькой.
Неторопливо по солнечным склонам ползут черепахи. Жизнь у них совсем не простая. Ведь каждый ребенок мечтает увезти с юга черепашку. Одно время черепах осталось так мало, что решили их вывоз ограничивать. Сейчас ситуация немного стабилизировалась, но все-таки черепахе жить в родном лесу нравится значительно больше, чем в коробке на кухне. Если вы встретили это полное спокойствия существо, то позвольте ему спокойно уйти по своим черепашьим делам.
Разнообразен мир насекомых, которые могут встретится вам на Кавказе. Бабочки из которых самыми красивыми можно считать траурницу, адмирала, парусника и крапивницу порхают с цветка на цветок. Ближе к вечеру появляются бражники. Они, как колибри, зависают над цветком и через длинный хоботок пьют закатный нектар.
Часто на голых ветках можно разглядеть замершего богомола. Он может быть сантиметров 10 длиной. Застыв в молитвенной позе, этот охотник ждет, когда мимо пролетит неосторожная муха, и тогда молниеносно хватает ее и тут же ест. У богомолов интересный брачный обряд. Финалом его становится акт поедания самкой самца, который только что ее оплодотворил.