Акомодація — пристосування ока до чіткого бачення предметів, що розміщені на різній відстані від нього. Відбувається шляхом зміни форми кришталика або його відстані до сітківки.У риб кришталик має незмінну форму, у розслабленому стані око «налаштоване» на близьке бачення. Акомодація відбувається завдяки м'язам, що притягують кришталик ближче до сітківки, тоді риба може бачити віддалені предмети[1].
Акомодація у земноводних також досягається зміною відстані між кришталиком і сітківкою, проте у розслабленому стані око чітко бачить на великій відстані, для близького бачення кришталик віддаляється від сітківки спеціальними м'язами[1].
У рептилій, птахів та ссавців кришталик пружний і може змінювати свою кривину, саме таким шляхом відбувається акомодація. Наприклад, у людини в розслабленому стані око чітко бачить предмети розташовані на відстані більше 6 м (точка дальнього бачення)[2]. В цей час кришталик має сплющену форму завдяки натягу циннової зв'язки. У випадку фокусування на близьких предметах відбувається скорочення війкових м'язів, що призводить до зменшення натягу зв'язок і збільшення кривини кришталика
организменный, популяционный) в генетике используют разнообразные методы современной биологии: гибридологический, цитогенетический, биохимический, генеалогический, близнецовый, мутационный и др. Однако среди множества методов изучения закономерностей наследственности центральное место принадлежит гибридологическому методу. Суть его заключается в гибридизации (скрещивании) организмов, отличающихся друг от друга по одному или нескольким признакам, с последующим анализом потомства. Этот метод позволяет анализировать закономерности наследования и изменчивости отдельных признаков и свойств организма при половом размножении, а также изменчивость генов и их комбинирование.